– Квартира має дістатись братові, а ти шукай собі нареченого з квартирою, – колись сказала мені мама, а тепер дивується моєю поведінкою
Коли ми були ще підлітками, наш дідусь, вже не знаю чи жартома, чи цілком серйозно, говорив: – Хто з вас першим одружується, тому квартиру залишу! Цих самих нас було не […]
– Купіть мені квартиру, я її здаватиму. А то раптом ви мені допомагати не зможете, а я вже стара, – вимагає свекруха, хоч у нас самих квартири немає
Свекруха ниє, що вона вже не молода, їй потрібні гарантії ситої старості, а ми для цих гарантій підходимо погано. Ну, раптом вирішимо залишити нещасну стареньку на голодному пайку. При цьому […]
Це якийсь кошмар. Він встиг упустити фікус, зламати телевізор і перекинути сушарку для білизни… а ще видер кілька сторінок із книжки, яку я дала йому подивитися. Це біда… — Доведеться виставити сестрі рахунок. — Думаю, цього разу ми їх пробачимо… краще скажи їй, щоб більше не приводила сина до нас у гості. Все ж таки є дорослі свята, де дітям не місце
Марина та Ігор були одружені п’ять років. Марина була переконана, що батьки чоловіка були цілком нормальними людьми. Елеонора Станіславівна і Кирило Євгенійович жили на іншому кінці міста, у справи подружжя […]
Ксенія була приголомшена вчинком свого чоловіка, який помістив батька до будинку для людей похилого віку. Незважаючи на тяжкі умови, жінка розуміла, що потрібно виправити цю ситуацію.
Ксенія з усмішкою зустріла свого чоловіка Дмитра, з подивом відзначивши його раннє повернення з роботи. Діма, помітно зрадівши поверненню додому, поцікавився, як пройшов її день, і ласкаво згадав про їхню […]
І о диво! Я дізнаюся, що успадкувала невеличку квартира в центрі Львова від моєї прабабусі. На арені виникають бабуся і сестра. Йти мені більше не було куди. Мамин новий чоловік став господарем в нашій квартирі, мені там місця більше не було. Тому я забрала кота й собаку і переїхала у 20 років на татову дачу в селі під Львовом. Я навчаюсь в університеті, працюю три дні на тиждень повний робочий день, машини не маю, тому моє життя дуже ускладнилося. Мій ранок починається о 5:30, а приїжджаю по 10 вечора. Засинаю далеко за північ. Орендувати квартиру в місті не варіант, як і переїхати до близьких родичів через тваринок і графіка роботи тата. Батько радий, що я живу з ним, що він не сам, але мені справді не просто. Я дозволила сестрі в’їхати в квартирку. Але мене почали умовляючи переписати квартиру сестрі
Йти мені більше не було куди. Мамин новий чоловік став господарем в нашій квартирі, мені там місця більше не було. Тому я забрала кота й собаку і переїхала у 20 […]
Внучка мого брата завжди доглядала мене, тоді як рідні діти та онуки не звертали на мене уваги. Тому моє недавнє рішення було ухвалено безповоротно.
Я вирішила залишити свій будинок онучці брата – Тамарі – чим викликала велике невдоволення сім’ї сина, особливо онуки Віри та її батьків. Однак Віра, на відміну від Тамари, ніколи не […]
Де гроші, мамо?! – Катерина Опанасівна суворо подивилася на матір, Антоніну Іванівну. Та відвела погляд і промовчала. – Мам… розкажи мені, будь ласка, куди поділися гроші з продажу саду. Тебе хтось обдурив? Ти довірилася шахраям? Або вклала фінанси в сумнівну схему
— Де гроші, мамо?! – Катерина Опанасівна суворо подивилася на матір, Антоніну Іванівну. Та відвела погляд і промовчала. – Мам… розкажи мені, будь ласка, куди поділися гроші з продажу саду. […]
Ми з Богданом ходили разом в садочок, потім навчалися в одній школі, він на рік старший. Було між нами щось, відчували це обидвоє, коли зустрічалися очима. Та не склалося, кожен пішов своєю стежкою: родини, діти. І ось ми разом. Але ж де воно, наше щастя? Озираюся назад. Богдана я знала з раннього дитинства. Ми жили в одному будинку, і наші батьки дружили, ходили одне до одних в гості
Ми з Богданом ходили разом в садочок, потім навчалися в одній школі, він на рік старший. Було між нами щось, відчували це обидвоє, коли зустрічалися очима. Та не склалося, кожен […]
У них немає спільних дітей. Вони розлучилися до нашої з Тарасом зустрічі. Вона старша за мене на 12 років. І все одно займає всі його думки. Я скоро програю в цьому мовчазному протистоянні. Тарас старший за мене на 13 років. Він раніше був одружений, прожив у шлюбі 5 років, дітей з колишньою дружиною вони не мають. Мені не просто знати те, що його думки про іншу жінку, якій він робив дорогі подарунки, подарував машину на розлучення, а я про такі дорогі речі і думати не можу навіть. Почуваюся чужою в цій сім’ї, ніби я займаю чуже місце
У них немає спільних дітей. Вони розлучилися до нашої з Тарасом зустрічі. Вона старша за мене на 12 років. І все одно займає всі його думки. Я скоро програю в […]
– Борr віддавати треба! Чи ти думав, що, отримавши спадщину, та мою частку в цій квартирі, забудеш про мене? – запитала сестра
Я вийшов із ліфта та побачила сестру. Та сиділа на сходах і посміхалася– Наталко, ти як у під’їзд потрапила? – Я теж тебе рада бачити! Впустиш, бо я змерзла?У квартирі […]