Олег одружився з Вікою. Тепер у нього була справжня сімʼя – кохана дружина і синочок Сергій. Здавалося, що в житті все налагоджується… Але якось Олег приїхав додому, але ні Сергій, ні Віка його не зустріли! – Ти де, Віко?! – Олег бігав по квартирі, нічого не розуміючи. – Де Сергійко? Що взагалі сталося?! Йому здалося, що вдома взагалі нікого немає і він дуже запереживав. Раптом з кухні почулися якісь звуки. Олег миттю кинувся туди! На кухні, на табуретці, сиділа Віка і… Плакала. – Що сталося?! – ахнув Олег. – Говори швидше! Олег дуже розхвилювався. Він не розумів, що відбувається
Олег ще здалеку побачив маму своєї колишньої дівчини. Він вирішив одразу перейти на інший бік вулиці, щоб тільки з нею не зустрітися. Зараз ще почне говорити про минуле. А він […]
Світлана повернулася додому з роботи. Її мама, Людмила Федорівна вже чекала на неї на кухні. На столі перед матір’ю лежав простий кнопковий телефон. – А я тобі казала! – загадково промовила мати і вказала на телефон. – Що казала? – не зрозуміла донька. – Я тобі казала, що твій коханий чоловік тебе обманює! – пояснила мати. – І з чого такі висновки? – поцікавилася Світлана. – Ось з чого! – Людмила Федорівна простягла доньці телефон. – Подивись, сама все зрозумієш! Світлана взяла телефон з рук матері, розблокувала його і заціпеніла від побаченого
– Твій чоловік тебе зрадив! – заявила мати за сніданком. – Звідки така інформація? – округлила очі Світлана. — Вчора знову опівночі з’явився, чужими парфумами від нього несло, які тут […]
Якраз коли я закінчила готувати вечерю, у двері подзвонила мама чоловіка. Ми її чекали, я наготувала смачного, зокрема і свою фірмову курку з часничком у хрустких сухариках. Свекруха тримала кілька пакетів, а на обличчі сяяла широка усмішка. Вона мала принести нам подарунки з Парижу. – Ну ось, нарешті вдома! – оголосила вона, умощуючись на диван. – Париж – це просто казка! Правду люди кажуть! Ми подарували їй цю путівку. І коли зовиця мені хвалилася подарунками, які їй привезла мама – дорогі парфуми і таке інше – то я точно очікувала від Олександри Іванівни зовсім не того, що вона принесла мені
Якраз коли я закінчила готувати вечерю, у двері подзвонила мама чоловіка. Ми її чекали, я наготувала смачного, зокрема і свою фірмову курку з часничком у хрустких сухариках. Свекруха тримала кілька […]
Я про це всіх на березі попереджала: робота – це не моє! Ну не збираюся я працювати, адже нащо тоді взагалі заміж виходити? Є чоловічі задачі, а є – жіночі. Свої жіночі я виконую ідеально: я мама, господиня, в домі завжди ідеальна чистота і смачні страви. Та я не збираюся додавати до цього навантаження ще й щоденне ходіння на якусь роботу, адже повинна мати час і на себе, щоб бути для чоловіка гарною і доглянутою. Нашій донечці недавно виповнилося 5 років, вона знає англійську, ходить на гімнастику, читає і пише вже – і це моя заслуга, я її кругом вожу! Але вони взялися мене обробляти всі – чоловік, свекруха, маму мою підключили! Мовляв, Артему важко одному тягнути всю родину фінансово, всі мої забаганки і потреби дитини, комунальні, їжу, розваги і так далі. Але мені смішно все це чути!
Сподіваюся, ви мене підтримаєте, коли я вам розповім свою історію і поясню свою думку. Я про це всіх на березі попереджала: робота – це не моє! Ну не збираюся я […]
– Син завжди хоче виключно сосиски з макаронами, дочка ниє, що суп буде тільки як у кафе гарбузовий. Приготувала, то їй колір не подобається. У кафе, каже, був гарний помаранчевий, а в мене якийсь не такий. А я всього лише їй туди капусти цвітної додала, щоб корисніше було. І чоловік теж взяв моду носа вернути і критикувати. Вчора котлет насмажила сковороду, то він навіть і не спробував. Сказав, що від них часником несе. І діти, звичайно, одразу за ним давай повторювати. А він, замість того, щоб вмовити їх їсти, замовив на всіх піцу. А те, що я біля плити піввечора стояла, – то кого це хвилює? Та хто ж винен? У тебе чоловік із сином голодні прийшли додому, а ти в котлети часник свій пхаєш! Готувала я суп із червоною рибою. Мама чоловіка підійшла, кривилася і подивилася, мовляв, а чим борщ поганий? Потім сунула свою ложку онукові в суп: «Ой, та я тільки спробувати, навіщо зайвий посуд забруднити?» Так ще потім мордочку скривила і прокоментувала, мовляв, яка бридка все ж таки, ця ваша броколі. Свекруха, дивлячись на все це, єхидно примовляла: «Ну ти його зараз забалуєш, потім захочеш кабачки згодувати, а він відвертатиметься»
Жаліється мені вчора подруга моя Тоня: – Син завжди хоче виключно сосиски з макаронами, дочка ниє, що суп буде тільки як у кафе гарбузовий. Приготувала, то їй колір не подобається. […]
Дружина думала, що я буду її “банкоматом” все життя. Валя так серйозно стверджувала, що вона дома не ледарює, що я ледь в це не повірив. Та одного разу коли я зайшов в квартиру і побачив її на дивані з телефоном в руках, в той час, як кругом неї був безлад, я не стримався. Я і діти на таку дружину та маму не заслужили
Дружина думала, що я буду її “банкоматом” все життя. Валя так серйозно стверджувала, що вона дома не ледарює, що я ледь в це не повірив. Та одного разу коли я […]
— Ти знаєш, що батьки Ігорю 200 тисяч видали на кухонний гарнітур? – шуміла Алла. – Катька вибрала найдорожчий і хвалиться ще! А ми сидимо зі старими меблями. Іди й кажи їм! Давай! Дівчина практично силоміць виштовхувала чоловіка з дому. І вже за місяць із задоволеним виглядом вирушала в меблевий магазин, щоб оновити меблі в усій квартирі
Алла склала руки на грудях, насупилася і всім своїм виглядом демонструвала серйозність намірів. Дмитро спробував було віджартуватися, але вона його обірвала на півслові: — Я що – жартую, по-твоєму? Ясно […]
Зранку приїхала Зоряна з дітьми. – Мамо, сподіваюся, ти йому не дала ніякі гроші? – запитала вона прямо з порогу. – Кому? – перепитала Ольга. – Ну як кому? Василю, звичайно, кому ж іще. Мамочко, якби ти знала, що тут робиться коли тебе нема, – не витримала Зоряна і стала розповідати мамі всю правду про їхнє з чоловіком життя
– Василю, а де Зоряна? Де діти? – Ольга вийшла з буса, який привіз її аж під саму хвіртку, і не могла зрозуміти, де дочка, чому її зустрічає лише зять. […]
— Та мені кого приведе, з тією і нехай живе! Тільки нехай з однією одружується, а то ж тут виходить, дві наречені… — Ну, це розібратися треба, – буркнув Петро, теж задумавшись. Не хотілося йому перед Михайлом упасти в бруд обличчям, тож сподівався, що новина Раїси, як порожнє відро, і Іван з її Світланою не зустрічається
— От як на мене, так я не проти поріднитися. Та ми й так, вважай, рідня… скільки я тебе знаю, Петре? Та все життя знаю. — Ну-ууу, не тільки зі […]
Одного разу я повернулася додому саме в той момент, коли почула, як моя сестра звертається до мого чоловіка: «Вадиме, чим я гірша за Надю? Чому ти спиш із нею, а зі мною відмовляєшся?»
З самого дитинства Лізу батьки надто балували. Вона була молодшою, довгоочікуваною дитиною, тож їй дозволяли абсолютно все. Я ж старша за Лізу на сім років, і мене виховували зовсім інакше. […]