Віра прокинулась рано і пішла вдягатися. Добрих пів години вона крутилася перед дзеркалом, обираючи сукню. Потім нафарбувала губи, підвела очі. – Ну все, красуня! – сказала вона сама собі. Чоловік з’явився в дверях коридору. – Ого! І куди це ти так вбралася? – здивувався Сашко. – На роботу. Ревнуєш, чи що? – Віра округлила гарно підведені очі. – Звісно ревную, – усміхнувся він. – Ну все. Я пішла, – сказала Віра, але перед дверима зупинилася. – Повернусь пізно. Сашко навіть не надав значення цій фразі, тоді він ще не здогадувався, що готує йому дружина
Віра розгладила перед дзеркалом сукню на стегнах, провела по губах рожевою помадою, потім поправила пружний локон. Зробила кілька кроків назад і окинула себе прискіпливим поглядом. “Красива!” Вона задоволено посміхнулася до […]
Наталка приготувала святкову вечерю, і стала чекати чоловіка з роботи. Через годину у кімнату зайшов Ігор із шикарним букетом червоних троянд. – Кохана, вітаю з днем народження! – радісно вигукнув він. – Дякую! І дякую, за несподіваний подарунок, який ти залишив у нашій кімнаті! Де ти знайшов це диво? – усміхнулася Наталка. – Нічого не розумію, – здивувався чоловік. – Ніякого подарунка я тобі ще не зробив. – А хто ж тоді залишив подарунок у нашій кімнаті? – Наталя здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи
Наталя повернулася з роботи трохи раніше, ніж звичайно, строга начальниця відпустила її з нагоди Дня Народження – 45! А вже завтра іменинниця разом із чоловіком вирушать на море. Увійшовши до […]
Після того, як Олена Іванівни не стало, до її квартири почали навідуватись якісь люди. Вже потім стало зрозумілим, що то були її родичі
Олена Іванівна була самотньою жінкою похилого віку. Ніхто з сусідів ніколи не бачив, щоб до неї хтось приходив. У свої 72 вона мала гарний вигляд, була бадьорою та товариською. Роки […]
А навіщо ж тобі наймати? – не витримала Анна Аркадіївна. – Ти вдома сидиш, сама чи що сина не приведеш зі школи? Ти на роботу зібралася? Ні? Ну правильно, твоя основна робота всі ці роки – сидіти на шиї чоловіка і рахувати, скільки він ним же зароблених грошей мамі дасть. Ах, ти дружина, ти маєш право? А я – мати. Син запропонував допомогу, я не відмовилася. Тож краще ти, Ліє, припини свої підколи, просто вгамуйся
Анни Аркадіївни, пані, яка щойно сіла на пенсію, є дорослий син, невістка й онук, якому 6 років. Наполіг на тому, щоб мама, нарешті, звільнилася саме син. — Я планувала ще […]
Мені це рішення далося дуже складно, повірте. Але я вирішила не спілкуватися зі своєю рідною дорослою дочкою. Злата вже 10 років живе в Чехії. в Празі. Я жила в Україні, а це вже три місяці, як я переїхала теж в Прагу, але поселилася окремо. Я ще не адаптувалася у новій країні, мені не просто. Звертаюся до донечки, а вона допомагає дуже знехотя. Допоможе, але перед цим скаже, що її втомило зі мною няньчитися. Або не відповідає взагалі. Після цієї останньої розмови я заблокувала дочку скрізь, де тільки можна
Мені це рішення далося дуже складно, повірте. Але я вирішила не спілкуватися зі своєю рідною дорослою дочкою. Злата вже 10 років живе в Чехії. в Празі. Я жила в Україні, […]
Що ти робиш, дівко?! – заорав він. Аліна спокійно дивилася на нього. — Роблю те, що мала зробити ваша дружина двадцять пʼять років тому, – сказала вона холодно. – У вас амбіції дворянина, але ось біда: за все життя ви не заробили ні на палац, ні на прислугу. Усе, що ви змогли, це морально придушити дружину і зробити з неї домогосподарку
— А ти чого підтакуєш, страх втратила? – голос Антона Павловича гримів, немов грім. Він ходив взад-вперед по вітальні, міряючи кроками невеликий килим. Валерія Львівна сиділа в кріслі біля вікна, […]
Мама знову на вечір напекла пишних пиріжків зі сливами, котлет зробила – старається всім способами мені довести, що мені потрібна вона і життя з нею і синочком, а не з якимось там Миколою. Знову завела зі мною цю розмову. У мене вже сил нема, щиро кажу і прошу поради. Микола старший за мене на 7 років, і так сталося, що ми сусіди – живемо на одному сходовому майданчику. Йому квартира дісталася від бездітної тітки
Мама знову на вечір напекла пишних пиріжків зі сливами, котлет зробила – старається всім способами мені довести, що мені потрібна вона і життя з нею і синочком, а не з […]
У мого сина і невістки нерухомості вистачає Києві. А от я сама у Житомирській області живу, даю собі, хаті і огороду раду в сільській місцевості. Маю вже 73 роки. До себе вони мене забрати не хочуть, а це син взагалі гроші надсилати перестав, на дзвінки не відповідає. Ось як так можна? Їм, мовляв, ще й мій будинок як дача у майбутньому не помішає. Ось тоді я й сказала, що в цьому ж році перепишу хату на племінницю, яка в Житомирі живе
У мого сина і невістки нерухомості вистачає Києві. А от я сама у Житомирській області живу, даю собі, хаті і огороду раду в сільській місцевості. Маю вже 73 роки. До […]
Ви не маєте права! – донісся крик із туалету. – Це приватна власність! — За гратами будеш пояснювати про приватну власність! Ти двісті сімдесят тисяч вкрав, це я не рахую дрібʼязку! А за це й на 10 років сісти можна! – блиснув ерудицією Михайло. – А за особливий цинізм тобі ще й там накинуть, бо у своїх родичів красти – це гріх! У речах знайшли ще пʼятдесят тисяч, але це все що було
— Надійко, – крик чоловіка змусив здригнутися. – Ну в тебе совість взагалі є? — А я дивлюся, що ти свою втратив? – запитала вона. – У мене волосся на […]
Це було морозного дня два роки тому. Тоді свекруха Ольга Петрівна, поки Богдан був на роботі, просто виставила мене з двома дітьми-погодками 1 і 2-х років і з валізою на вулицю. Тицьнула дрібну готівку на квиток на маршрутку і відправила погостювати до моїх батьків. Бо діти вередували і спати їй заважали і серіал дивитися, нові серії
Це було морозного дня два роки тому. Тоді свекруха Ольга Петрівна, поки Богдан був на роботі, просто виставила мене з двома дітьми-погодками 1 і 2-х років і з валізою на […]