Таїсія Павлівна поспішала широкою сільською вулицею, притискаючи до груди пакет зі свіжими булочками. — Тепер на тиждень вистачить,— думала вона,— вдало я до Гаврилівни зайшла. Встигли до крамниці

Таїсія Павлівна поспішала широкою сільською вулицею, притискаючи до груди пакет зі свіжими булочками.— Тепер на тиждень вистачить,— думала вона,— вдало я до Гаврилівни зайшла. Встигли до крамниці. Бабуся щиро раділа, […]

Не приходь, мамо, нас вдома не буде, – ображено каже донька. – Доню, мені треба лічильники перевірити, – вигадую я на ходу причину, щоб потрапити до доньки. Відколи я приїхала з Греції, у мене з донькою дуже зіпсувалися стосунки, і все через квартиру, яку я купила собі. Ірина сподівалася, що житло я їй віддам, але я її розчарувала

– Не приходь, мамо, нас вдома не буде, – ображено каже донька. – Доню, мені треба лічильники перевірити, – вигадую я на ходу причину, щоб потрапити до доньки. Відколи я […]

Ця квартира ваш з татом подарунок! В нас з Василем троє дітей, комусь з них та й буде, – вигукнула мені дочка. Але онуки ще малі, рано думати про їх дах над головою, на відміну від нашого молодшого сина Валентина. Йому вже 28 тому пора б вже жити окремо від нас. Але дока вперлася, і хоч ти лусни. Але я таки знайду на неї управу

– Олю, ти ж розумієш, що квартира – це сімейна справа, а не лише твоя забаганка? Це я сказала їй не зі злості, а тому, що хотіла, аби вона зрозуміла: […]

Нещодавно мама попросила мене переїхати до неї без чоловіка, щоб доглядати її в старості. Зараз я думаю про те, щоб назавжди розірвати з нею стосунки.

У мене є брат Семен, який молодший за мене на 12 років, і у нас різні батьки. Мій біологічний батько покинув нас, коли я була зовсім маленькою, а мама вийшла […]

— Моєму чоловікові пощастило лише один раз у житті — коли він одружився зі мною. Але несподівано днями йому пощастило вдруге

Для підняття настрою пропонуємо вам цю історію. Якщо чесно, моєму чоловікові пощастило лише один раз у житті — коли він одружився зі мною. Але несподівано днями йому пощастило вдруге. На […]

«Іди, дядьку, йди! Мамо моя!» А потім узяла його взуття і кинула з балкону. Моїй єдиній доньці Тетяні 34 роки, живе сама. Десь рік тому почалося: “Мамо, а ти пам’ятаєш, як у 5 років не купила мені ляльку? Ти сказала, що грошей нема, а потім принесла додому літрову банку червоної ікри? І з того часу я на неї не можу дивитися!” Або: “Я завжди мріяла бути балериною, а ти віддала мене на плавання. Ти ніколи до мене не прислухалася!” Таких претензій у доньки – вагон і маленький візок, їхній потік нескінченний. Я винна в тому, що вона росла без батька, а тепер не може знайти пару, створити родину і побудувати нормальні сімейні стосунки. Ще я змушувала дочку мити підлогу та посуд, чим зламала її волю, тому тепер всі користуються Тетянчиною добротою. Водила не на ті заняття, возила не до того моря, мало хвалила

Моїй єдиній доньці Тетяні 34 роки, живе сама. Десь рік тому почалося: “Мамо, а ти пам’ятаєш, як у 5 років не купила мені ляльку? Ти сказала, що грошей нема, а […]

Мене звати Ліза, і мені 12 років. Я живу з мамою в гарній квартирі в центрі міста. Наш будинок великий і світлий, із сучасними меблями, величезними вікнами і видом на парк. Коли вони розійшлися, тато залишив усе мамі — і бізнес, і наш дім, — і пішов жити до іншої жінки. У нього тепер нова родина і маленький синочок Рома. Я живу з мамою. Вона — справжня бізнес-леді: завжди красива, впевнена, строга. Вона працює дуже багато і постійно кудись поспішає. У нас є няня — тітка Іра. Вона супроводжує мене всюди: допомагає з уроками, возить на додаткові заняття, гімнастику, плавання, уроки англійської та іспанської. Тітка Іра добра, але вона просто робить свою роботу. Ввечері мама втомлена, інколи привозить якісь подарунки з роботи чи з відрядження, але я не відчуваю, що вона мене справді чує. Їй ніколи немає часу приготувати щось, тому ми завжди їмо у ресторанах або замовляємо доставку. Іноді мені здається, що вона навіть не знає, яка моя улюблена страва. У тата все зовсім інакше. Він живе у приватному будинку з тіткою Лідою — це його нова дружина, і їхнім маленьким сином Ромою. Вони живуть просто, але дуже затишно. У тітки Ліди завжди пахне пирогами чи борщем

Мене звати Ліза, і мені 12 років. Я живу з мамою в гарній квартирі в центрі міста. Наш будинок великий і світлий, із сучасними меблями, величезними вікнами і видом на […]

— О! Поскакав наш Коник! Значить, і нам на зміну пора! Господи, це ж треба природі так дитя образити! І навіщо вона його тільки залишила? Про те, що думають про неї та її сина сусіди, Катя, звісно, знала. Але лаятися вона не любила і вважала, що якщо вже людині Бог серця і душі не дав, то поводитися «по-людськи» її все одно не змусиш. А тому, годі й час витрачати на те, щоб зрозуміти, чому люди бувають такими. Краще витратити його на щось корисне. Наприклад, привести до ладу своє житло або посадити ще одну троянду біля свого ґанку

— Іди, іди звідси! Нема чого тобі тут! – Клавдія Матвіївна поставила на стіл під розлогою яблунею велике блюдо з гарячими пиріжками і штовхнула сусідського хлопчиська. – Киш! Коли вже […]

Пластикова виделка стала останньою краплею в цьому чаюванні. Ніна несподівано заплакала. Вона поставила тарілку на кухонний стіл і, ховаючи очі, почала швидко збиратися. — Мені пора… я вже спізнююся. Спасибі всім. — Ніно, почекай, – схаменулася мати. Ніна завмерла в дверях. Вона чомусь подумала, що мати приготувала подарунок і хоче зараз його вручити. — Ніно, а ти гардероб міняти не будеш? Чобітки чорненькі з минулого року залишилися в тебе? Катьці взуття потрібне

— Це, Ніночко, від мене подарунок, – свекруха простягнула коробку і м’яко посміхнулася. Коробочка була невелика, загорнута в пакувальний папір, блискучий, червоний. Можна було подумати, що це книжка або блокнот […]