— Спочатку нас прихистила одна бабуся, — відповіла жінка. — Ми з нею жили непогано. Максиму було вже чотири роки, коли вона померла, і її син одразу виставив мене на вулицю. Оформити документи я не можу, бо боюся, що тоді заберуть сина. Тому й влаштуватися на роботу майже неможливо

— Боже, ну за що мені все це? — Рита театрально зітхнула, а її подруга, зробивши ковток ігристого, знизала плечима: — Слухай, Ритуля, ну треба віддати Валерію належне — фінансово […]

Чоловік розбирав книги в старій квартирі своєї покійної матері. Він випадково натрапив на книгу свого дитинства, а в ній гроші та аркуш з запискою, прочитавши яку чоловік заплакав так, як на похороні не плакав. І відчув такий душевний біль, якого ніколи не відчував. Він зрозумів, що є непоправні речі. Невиправні

Це давно було. Один чоловік розбирав книги. Треба було ремонт робити, от і почав розбирати речі. Що викинути, що залишити, перенести поки що до іншої кімнати. То була мамина квартира. […]

– Винен я у всьому сам. Кинув дружину та сина, таке не прощається. Матері не стало, син мене не хоче знати. Ось таке моє життя, – говорив Михайло

– Здрастуйте, до селища довезете? – Запитала Дар’я таксиста, який сидів за кермом, уткнувшись в телефон. – Привіт, звичайно, для того тут і стою, – посміхаючись, відповів таксист, уже не […]

– Ми з Миколою, вашим покійним чоловіком, разом уже сім років! І у нас із ним троє дітей! За законом діти мають право на частину спадщини! – заявила коханка чоловіка

– Ольга Володимирівно, прийміть наші співчуття, – до Ольги підходили люди: її та Миколини знайомі, друзі, родичі, його колеги по роботі. “Звідки стільки народу?” – дивувалася вдова. За життя чоловіка […]

Мамо, який заміж в твої то роки?, – голосила в слухавку дочка, а вже за годину вона знову мене набрала і була спантеличена, бо як то так, мене дома немає, або ж я їй двері не хочу відкрити. – А я не дома вже більше місяця. Відразу ж з лікарні мене як виписали, то Ілля мене до себе забрав. Якби ж я тільки знала, який смачний він бульйон з домашнім макароном варить, то б давно погодилася на його пропозицію, – відповіла я дочці. За хвилину дочка тарабанила в двері Іллі, що на поверх вище мешкає від мене

– Мамо, який заміж в твої то роки?, – голосила в слухавку дочка, а вже за годину вона знову мене набрала і була спантеличена, бо як то так, мене дома […]

Та що тут може подобатися? Ти на неї глянь! Мало того, що худа, руда, так ще й в окулярах! А мені онуки потрібні здорові, – випалила свекруха в адресу невістки, але те як відповіла Настя поставила свекруху в ступор

Аліса Альбертівна не попередила сина про свій візит: хотіла зробити сюрприз. Вона почала відчиняти двері в квартиру своїм ключем… Але він не підійшов! — Мама?! — Кирило почув шурхіт у […]

Вадим з Наталею тaки oдpужилися. Свекруха нe пpийшла ні в РАЦС, ні на мaленьку святкову вечіpку, ні на хpестини. Нe пpийшла також і його pідна сeстра. Нe підхoдила їм бiдна невiстка, тому рoзлучили їх. “Нe шyкай його. Ти йому нe пoтрібна. Ні ти, ні твiй вupoдок!” – відpубала свекpуха

Вадим з Наталею тaки oдpужилися. Свекруха нe пpийшла ні в РАЦС, ні на мaленьку святкову вечіpку, ні на хpестини. Нe пpийшла також і його pідна сeстра. Нe підхoдила їм бiдна […]

Гості якраз сіли за перший стіл, як раптом посеред зали з’явився невідомий чоловік. Серце Світлани завмерло, бо лише вона одна знала, ким Соломії доводиться цей непроханий гість. Чоловік, на вигляд років 45-ти, впевнено крокував до наречених. Соломія захвилювалася, бо не могла зрозуміти, чому вона так схожа на цього чоловіка, якого раніше ніколи не бачила. – Доню, я твій тато. Решту тобі пояснить мама. Пробач, якщо зможеш, – сказав незнайомець і витягнув папку з якимись паперами. Соломія дивилася то на гостя, то на маму, а гості затихли настільки, що було чути навіть важке дихання головних учасників цієї сцени

– Не хвилюйся ти так, Світлано. Все буде добре, – заспокоював дружину чоловік. – Та я знаю. Але ж весілля на 300 осіб – чи жарт? Як добре, що ти […]

Мамо, а ви будете сьогодні ввечері вдома, – запитала донька Марію. – Так, нікуди не планувала йти, – відповіла мати. А ввечері донька вже була в неї на порозі. – Мамо, ти знаєш, як нам важко живеться, віддай нам квартиру свою, у тебе все одно більше нікого немає, тобі лише 65 років, в такому віці люди пенсію мають і працюють ще, так що ти справишся, мамо. – Світлано, не у віці справа, а в тому, як людина себе почуває у свої роки, а в мене якраз все недобре, тому ти йди, а я подумаю ще. Мати закрила двері за спиною доньки, а сама ледь до ліжка дійшла

Початок тижня був найменш улюбленим часом для Марії. Це означало, що тепер цілих п’ять днів їй доведеться насилу вставати з ліжка та, тримаючись за стіну, робити важкі перші кроки. Ванна […]