У нас з чоловіком трійко дітей, всі вже дорослі. Всіх росли однаково, привчали до нашої сільської праці, вчили любити землю. У нас в селі особливо роботи немає, але якщо працювати на себе – то можна досить добре жити. Ой леле, нащо я в той Київ поїхала до меншого сина? Ну, подивилася, як в місті живуть, але краще би не бачила! Я ж думала і по всім храмам побуваю з невісткою, яка чекає дитинку, і закриємо в банки все те, що я привезла, та на базарі докупимо ще на закрутки огігки-помідорчики – мають же вони щось взимку їсти, не витрачати ж гроші на магазинне! А їдять они що? Не знаю, що буде зі здоров’ям сина за такого харчування. Ледь витримавши тиждень, зібрала свою валізку і гайда додому
У нас з чоловіком трійко дітей, всі вже дорослі. Всіх росли однаково, привчали до нашої сільської праці, вчили любити землю. У нас в селі особливо роботи немає, але якщо працювати […]
Одружилися ми з Максимом без благословення Тамари Іванівни. Адже вона була дуже проти нашого шлюбу, жалілася всім родичам тоді. А коли ми народили першу донечку, купила до себе дитяче ліжко, купу іграшок і весь час говорила, що онучка має жити з нею, що скоро дитина нам, молодим, надоїсть і ми втомимося. Тепер у нас троє дітей, а свекруня “чудить” далі. Для неї існує лише старша онучка
Одружилися ми з Максимом без благословення Тамари Іванівни. Адже вона була дуже проти нашого шлюбу, жалілася всім родичам тоді. А коли ми народили першу донечку, купила до себе дитяче ліжко, […]
– Сестра кожну копійку перераховує, а ти шалені гроші на приватний дитсадок витрачаєш! – обурюється мама
З мамою останнім часом не можна спілкуватися. Кожну розмову вона зводить до того, яка бідна сестра, і як бездумно витрачаємо гроші ми з чоловіком. Вона чомусь вважає, що якби не […]
Я з чоловіком у шлюбі дуже добре жила, тому вважала себе щасливою жінкою, пишалася Миколою своїм, адже не кожній перепадає така хороша людина. Сама в усьому година йому, була гарною господинею, готувала все найсмачніше для нього. Аж тут почалися якісь дивні дзвіночки від моєї другої половинки, він навіть з телефоном спати лягав, чого раніше ніколи не було. Тому, одного разу, я таки вирішила перевірити все
Хочу донести вам свою досить таки непросту історію, хочу дуже почути поради та підтримку жінок, адже навіть не знаю, що робити в такій ситуації, ніколи навіть не думала, що мене […]
Брат намагався Зою осадити, адже захворіти може кожна дитина, але Зоя вгамовуватися відмовлялася, кричала про несправедливість світу, що дає змогу Бог розмножуватися безголовим, і не дає діток тим, хто їм може дати все, що молоді батьки тільки й зуміли як зачати й «вилупити», а на більше їх не вистачило
— Є здогадки в мене про причини, чому сестра чоловіка дітей мати не може. І з цього я зробила висновок про те, що вона сама в цьому і винна. Перервала […]
Я знала, що бабусі – божі кульбабки точно обговорюють мене, але не думала, що їхня уява настільки багата. Одного недільного ранку до мене у квартиру постукала сусідка, яка жила просто піді мною
Старенькі сусідки в моєму під’їзді вирішили, що я – дівчина зі зниженою соціальною відповідальністю, і мене терміново потрібно рятувати. Коли сталася ця історія, мені було 19 років (йшов 1998 рік), […]
Багато хто проводить із ними всі належні 4 дні разом, в одній палаті. Пам’ятаю, як пішла забирати папери відмовні в однієї матусі – заходжу в палату, а вона… годує дитину, лівою рукою притримує, а правою відмову пише
Історія від акушеркu. Іноді в мене запитують – а які вони? Мами, що відмовляються від своїх дітей. Чи всі вони асоціальні? П’ють безпробудно, вживають різні речовини? Моя відповідь – НІ. […]
А сьогодні зранку дзвонить і каже, що батька не стало. Хворів, призначено було лікування, але він чи то таблетки запивав гіркою, чи то замість таблеток її вживав. Підсумок – все нема людини, – каже Ксенія Олексіївна. Катрусі зателефонувала та сама співмешканка, спочатку ридала, а потім сказала, що вона чоловіку ніхто, він, мовляв, і так у неї задарма стільки років жив, пив і їв. А тепер – ховайте, хто хочете
Звістку про те, що її колишнього чоловіка не стало, Ксенія Олексіївна сприйняла з величезною байдужістю. Не пораділа, чому вже тут радіти, але й не засмутилася. — А з чого б […]
Анюто, я тут думала, що робити, як вам жити. І я знайшла вихід. Мені тут подруга адресу і телефончик дала. Ну це про роботу. Ні, не чоловікові. Тобі. Прибиральниця потрібна. Робота вечорами. Давай-но ти, влаштовуйся. Там можна без оформлення, за договором. Можу навіть я оформитися зі своїми документами, а ти працюй. — Куди влаштуватися? Кому? – не розуміє Аня, – Мені? Та Ви з глузду з’їхали? У мене дитині півроку
— У тебе син відмінник круглий у школі був, і інститут дипломом з відзнакою закінчив, а ти спокійно сидиш і дивишся на те, кого він тобі в дім приведе? Ти […]
Ось просто: не треба нам нічого купувати, ми самі. Тим паче, що все, що купується, як би м’якше сказати… із серії «найнижчі ціни». Тобто те, що супермаркети продають під власною маркою. Найчастіше це не масло, а спред, найогидніший сир, фарш отруйного рожевого кольору, пряники, які п’ятирічна дочка просто не їсть. І все інше, що приносить мама чоловіка, тієї ж сумнівної якості
— Ксюша, – на порозі свекруха Ірина Денисівна, – я по магазинах пробіглася, вирішила і на вашу частку закупитися. Дивись: ось масла шматок, сир, сметанка. І пряники для внучки. Скажете, […]