— Ах, ось воно що, – насторожилася дружина, – ось чому ти зранку тему про зраду завів. Значить, правда це?! — Ні, Оксанко, не зраджував я тебе. Пожартував я, позлити тебе хотів. — А це що? – ткнула вона пальцем у лист. У Якова затремтіли руки. — Дозвольте повідомити вам, що у вас є онук, Іванко. А стан мого здоров’я такий, що дні мої можуть бути полічені на пальцях. Мами моєї, Софії Михайлівни, уже немає. І нікого в нас немає, крім вас. Можливо, ви зглянетеся над рідною дитинкою і заберете його до себе після мого відходу
— Слухай, бабцю, а я ж тебе зраджував, – вирішив досадити своїй зовсім не старій, 55-річній дружині, Яків Степанич. В помсту за те, що та останнім часом не відпускала його […]
– Марійко, та в селі тільки про ваш новий дах і розмови. Він ж дорогий! І де ви тільки такі гроші берете?, – сказала до мене з-під лоба сусідка Галя. Чоловік в той час був в хаті, вечеряв, то ж прийшлось все пояснювати самій
– Ой, Марійко, – розпочала баба Галя, сусідка моя, голосом, мов у церкві співають, – новий дах у тебе! Прямо сяє! А мій… ой, мій вже як решито. Давно замінить […]
Вже коли моєму свекрові було 82 роки, то чоловік мене перед фактом поставив, що його батька ми маємо до себе забрати, адже в його сестри однокімнатна квартира, а в нас – власний дім. Чоловік весь час говорив – “ми” те, “ми” се, “ми” його заберемо, “ми” його доглянемо, бо це наш обов’язок. Та, врешті, це все лягло лише на мої плечі, бо чоловік вдома мало буває, а коли приходить, то втомлений відпочивати йде. Мій свекор дуже важкий, йому навіть піднятися важко, тому мені дуже нелегко приходиться з ним. Зараз став таким вередливим та вибагливим, що я ради дати не можу йому. І, знаєте, якби це ж була хоч рідна людина, а це – чужа. А ось родичі батька чоловіка виявилися хитрими людьми
За своїм характером я людина дуже спокійна, тому іноді мені в житті буває дуже важко, бо я не можу ні слова впоперек комусь сказати, щоб на мене не образився хтось, […]
Наталя привела сина Іванка до баби Ганни. Бабусю вона знайшла по оголошенню. Баба Ганна мала побути з Іваном до вечора. – Ось вам мій номер телефону, – сказала Наталя. – Іванку, сьогодні ти побудеш з цією бабусею, – сказала вона сину. Якщо що – дзвони. Наталя швидко поцілувала сина і поспішила на роботу… Цілий день вона працювала як у тумані, і постійно чекала дзвінка сина. Але Іванко чомусь вперто не хотів їй дзвонити… Після роботи Наталя прийшла по Іванка. Вона думала, що він, уже зібраний, чекатиме біля дверей. Але все було не так… У дверях стояла тільки баба Ганна! Наталя застигла від здивування
Баба Ганна сиділа на стільці у себе вдома. Молода мама Наталя, стояла перед нею, тримаючи за руку свого п’ятирічного сина, і строго запитувала в бабусі: – А у вас докусменти […]
Це ти винна, що батько потрапив в клініку! – загримів голос у слухавці, і я на мить затамувала подих. З іншого боку лінії ридала моя сестра, Іванка. – Що ж ти за людина така, Наталю? Хіба не могла найняти когось? Це ж ти його змусила допомагати! Я мовчала. У голові крутилися лише розмиті кадри: ми з татом переставляємо шафи, він посміхається, а я переконую себе, що йому це лише на користь. Але тепер, коли лікарі борються за його життя, я не знаю, як пояснити сестрі
– Це ти винна, що батько потрапив в клініку! – загримів голос у слухавці, і я на мить затамувала подих. З іншого боку лінії ридала моя сестра, Іванка. – Що […]
– Інші сини дарують матерям квіти, а коли ти мені востаннє дарував букет? – спитала свекруха
Якщо до того, як свекруха потрапила в лікарню, наші стосунки були більш-менш стерпними, то після її повернення, все кардинально змінилося. Ми не могли зрозуміти, чому так сталося. Вона ходила з […]
Таки, Анно, ви не праві. Дітям треба було давати обом однаково. Дали старшій 12 тисяч, то і молодшій треба було дати таку ж суму, – каже мені моя сваха Люба. Захищає вона невістку, а якщо точніше, то вона інтереси свого сина, який працювати не хоче, захищає. – Нагадайте, свахо, що ви дали дітям? – вже не витримала я
– То ви, свахо, у всьому винні. Тепер через вас ми обидві внуків не бачимо, – каже мені моя сваха Люба. З нею ми живемо по-сусідству, моя молодша дочка Наталка […]
На свій день народження я отримала від чоловіка такий сюрприз, що нікому такого не побажаю. І дочки мої, які підтримали батька, теж мене засмутили дуже. Наближався мій 44-й день народження. Я не планувала нічого грандіозного влаштовувати, бо, по-перше, це не кругла дата, а по-друге, ми лише кілька тижнів тому зробили весілля нашій старшій доньці. Тому я планувала відсвяткувати в тісному родинному колі, з чоловіком і дітьми, планувала ще новоспечених сватів покликати. Але добре, що я цього не зробила, бо інакше сорому не обібралася б
На свій день народження я отримала від чоловіка такий сюрприз, що нікому такого не побажаю. І дочки мої, які підтримали батька, теж мене засмутили дуже. Наближався мій 44-й день народження. […]
Тату, як ти міг навіть подумати про це?! – Іване, я старію. Немає сил тягнути цю ферму далі. – Ти хоч розумієш, що продаєш? Це не просто ділянка землі! Це наша спадщина, наше життя! Ці слова стали початком найбільшого конфлікту в моєму житті
– Тату, як ти міг навіть подумати про це?! – Іване, я старію. Немає сил тягнути цю ферму далі. – Ти хоч розумієш, що продаєш? Це не просто ділянка землі! […]
– А Що я не так сказала? У чому проти істини погрішила? Я не вигадала, я сказала те, що є, що його батьки, які в нас і копійки не вклали, вже витягли всі соки!
– А Що я не так сказала? У чому проти істини погрішила? Я не вигадала, я сказала те, що є, що його батьки, які в нас і копійки не вклали, […]