Леся з чоловіком вирішили збудувати будинок. Ділянка вже була – на місці старої хати діда. Так і вирішили. Будинок збудували. Леся почала розбирати мотлох у старій хаті. Дійшло діло до горища. Чого там тільки не було! Залізні ліжка, старі простирадла й фіранки, банки, величезні двадцятилітрові пляшки. У найдальшому кутку Леся знайшла велику іржаву скриню. – Що ж там може бути? – здивовано подумала вона. Леся відкрила скриню. Всередині лежав тільки зошит і маленький залишок олівця. Це був щоденник її покійної матері. Леся читала й не помічала часу. Вона відкрила передостанню сторінку і не повірила своїм очам! Вона прочитала ім’я свого батька
Баба Ганна не любила свою внучку Олександру. А за що її любити? Жінка втратила доньку, коли народилася внучка… Звісно дочка Ганни, Тамара теж була не дуже улюбленою. Баба Ганна постійно […]
— Ти знову все зіпсувала! – Тетяна Олексіївна буквально шипіла, виливаючи солянку з тарілки в унітаз. – Це їсти неможливо. Таке тільки свиням дають. Хочеш отруїти мого сина?! Я не збираюся його потім по лікарнях тягати
— Ти знову все зіпсувала! – Тетяна Олексіївна буквально шипіла, виливаючи солянку з тарілки в унітаз. – Це їсти неможливо. Таке тільки свиням дають. Хочеш отруїти мого сина?! Я не […]
Я відкладала гроші. На зуби. А потім знову дзвінок від Зоряни. – Настю, у нас знову проблема. Діти залишили кран відкритим, і залило сусідів. Треба заплатити за ремонт. Микола сказав, що не буде нічого оплачувати, це все – моя відповідальність. Це був той момент, коли мені захотілося просто плакати. Уявляєте, що я відчувала? Ці гроші мали бути моїм порятунком, шансом нарешті потурбуватися про себе. Але я ті гроші віддала сестрі. Наступного разу Зоряна прийшла до мене додому. Вона була у новій сукні, з бездоганним манікюром і свіжою зачіскою
– Настю, ти мене виручиш? Дуже треба. Я поверну, як тільки зможу. Ти ж знаєш – ти в мене єдина, хто може допомогти. Сестра знову просить гроші. Я дивлюсь на […]
Батьки вирішили купити Сашку квартиру. – Досить з нами телевізор дивитися, – серйозно сказала мати. – Так ми тебе ніколи не одружимо. Хатній сидень ще той! – Синку, тобі вже скоро двадцять п’ять, – підтримав матір батько. – Відучився, пора й самому пожити. Купуй меблі собі до смаку, роби який хочеш ремонт і живи самостійним життям… Сашко все літо займався ремонтом. Батько приходив йому допомагати. Квартира стала як нова. Навіть посуд мати допомогла вибрати новий… Якось, одного з дощових осінніх вечорів, Сашко, втомлений після роботи, побачив у будинку навпроти якусь дівчину. Він придивився до неї й застиг побаченого
Сашко був у гарному настрої. Батьки купили йому невелику квартиру в двоповерховому будинку неподалік його роботи. – Досить з нами телевізор дивитися, – серйозно сказала мати. – Так ми тебе […]
— Он у тітки Марії чоловік її донці за дитину машину подарував. От як! – капала потихеньку мама. – А в мене на старій роботі випадок був, що за сина першого дружині чоловік машину подарував, а за доньку другу – каблучку з камінчиком. Ось це я розумію, це гідні чоловіки. А тут що? Спасибі й досить
— Невістку мені шкода, звісно, онуку шкода ще більше, але в дружини мого сина розум мав бути свій. Вона маму слухала? Ну і хто тепер винен? – сердиться Раїса Кирилівна. […]
Чоловік закінчив свою роботу у відрядженні раніше та вирішив влаштувати сюрприз дружині. Але справжній ”сюрприз” чекав його вдома
Олена протягом усього їхнього шлюбу зводила свого чоловіка своїми ревнощами. Він боявся зробити зайвий крок та скаазати зайве слово жінкам. Вона щоразу підходила і півдслуховувала, коли йому телефонували. Коли вони […]
Якщо ти не віриш у Санта Клауса, то, можливо. Можливо, ти просто розповіси мені про свою мрію? — А навіщо? Запитала в нього дівчинка і подивилася на нього так. Що Санті здалося. Ніби вона заглянула йому в саму душу. — Навіщо? – повторила вона. — Адже мені не потрібні ніякі подарунки. У цьому світі не буває чудес. І немає ніякого Санта Клауса. І можна купити дуже багато чого, тільки ось, – вона помовчала і додала. — Тільки от, грошей у нас немає. Зовсім немає. І ляльку таку ми не можемо купити. У нас на їжу навіть немає… Усі наші гроші ми віддали одній клініці, де пообіцяли вилікувати мою сестру
Ви ж знаєте. Що на Різдво у великих торгових центрах ставлять ялинку і влаштовують вистави з Санта Клаусом? Для залучення покупців. Ну, так от. Замовлений актор для цього дуже великого […]
– Та хіба ж ти мати, Оленко? Зозуля якась! Коли це нормальна жінка залишала своїх діток з чужою панянкою? Як ти взагалі спати можеш спокійно? – вичитує мене при кожній зустрічі мама. Та що там мама – всі знайомі. Але я звикла. Живу у своє задоволення, а чоловіку плачу на дітей аліменти. А та краля що хотіла? Прийти в трикімнатну квартиру на все готове, забрати мого чоловіка? Єгор знаходив собі “віддушини” на стороні, поки я варила борщ, прала пелюшки й укладала дітей спати. Спочатку я намагалася ігнорувати це. Як жінка, вихована в традиції “бережи сім’ю за будь-яку ціну”, я переконувала себе, що так живуть багато. Що дітям потрібен тато. Що чоловіки всі однакові, а моя роль – терпіти й берегти мир у домі
– Та хіба ж ти мати, Оленко? Зозуля якась! Коли це нормальна жінка залишала своїх діток з чужою панянкою? Як ти взагалі спати можеш спокійно? – вичитує мене при кожній […]
– Я свою частину роботи зробив: тепер твоя черга, – заявив чоловік. Чоловік дуже своєрідно сприймає поділ домашніх обов’язків. Він робить усе, що ми домовилися: до сантиметра, буквально. І не подумає зробити щось, що виходить за межі нашого договору.
Ми другий рік живемо разом, і що далі, то сильніше мене напружує те, що чоловік ніби не живе в сім’ї, а відбуває обов’язок. А оскільки обов’язок неприємний, то він робить […]
Щоразу, коли я приходжу до них у гості, холодильник майже порожній: кілька яєць, банка кетчупу та пачка соку – ось і вся “заначка”. Мій син працює цілий день, приходить втомлений, і що він їсть? Сухі бутерброди або замовляє піцу. Я намагалася поговорити з Анею делікатно. Запитала, чи не потрібна їй допомога з рецептами, чи хоче вона навчитися готувати. Але вона лише сміється й каже: “Ой, Галино Іванівно, Тарас і сам може щось собі приготувати, він же не маленький”. Ну як це так? Я розумію, що мій син – дорослий чоловік, але жінка повинна створювати домашній затишок, піклуватися про сім’ю. Хіба ні? Коли я зрозуміла, що розмови не допомагають, вирішила діяти інакше. Тепер я щодня заходжу до них додому. Кажу, що просто допоможу з прибиранням або принесу щось смачненьке. Насправді ж я перевіряю, як вони живуть. Звісно, намагаюся не показувати свого невдоволення, але це складно. Наприклад, нещодавно я відкрила їхній кухонний шафу, а там – пачка гречки, прострочені макарони та якісь спеції
Мене звати Галина, і недавно в моєму житті сталася важлива подія – мій єдиний син Тарас одружився. Я щиро радіда за сина, але радість моя тривала не довго Зараз замість […]