Настя була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. – Настя, приїжджай! Мами не стало, – повідомила їй старша сестра Віра. Настя кинула всі справи і поїхала в рідне місто, встигла провести матір в останню путь. Після прощання сестри прийшли в квартиру матері. – Віро, що з квартирою робити будемо? – запитала Настя. – А ти що нічого не знаєш? – здивувалася Віра. – В сенсі? – не зрозуміла Настя. Віра підійшла до серванту, вийняла з нього якусь папку. – Ось, дивись, – сказала Віра і вручила сестрі папку. Настя відкрила її, переглянула документи і аж рота відкрила від побаченого
Таня сиділа на кухні, розуміючи, що треба повідомити донькам погану новину. Але вона ще сама не прийшла в себе, тому й не поспішала дзвонити. Сьогодні вночі не стало її матері, […]
Катя вже збиралася додому з роботи, як раптом їй прийшло повідомлення. Номер був незнайомий. «Ваш наречений сьогодні зустрінеться з іншою дівчиною в кафе», – написали їй. – Дивно, – подумала Катя. – Мій Денис сказав, що він сьогодні зайнятий – щось там по роботі… Дівчина вирішила поїхала в те кафе. Вона вибрала місце біля великої пальми. Денис прийшов одразу після неї, сів за столик. Каті було його добре видно. Вона зробила замовлення й одразу оплатила рахунок. Через п’ять хвилин до молодика підійшла якась дівчина. Денис встав, обійняв і поцілував її. Катя придивилася хто то така, і не повірила своїм очам
Робочий день уже закінчувався, коли Каті раптом прийшло повідомлення з невідомого номера: «Ваш наречений сьогодні о 19:30 в кафе «Шато» зустрінеться з іншою дівчиною». Катя хотіла передзвонити на цей номер, […]
В Насті не стало дядька. Олександра Вікторовича провели в останню путь. На дев’ятий день, Настя накрила поминальний обід, організували поминки. В будинку Олександра Вікторовича зібралося багато людей, всі сиділи за столом і згадували чоловіка. Раптом з сусідньої кімнати почулися якісь дивні звуки, наче хтось свариться між собою. – А це ще що? – здивувалася Настя. Жінка встала з-за столу, вийшла в коридор, підійшла до дверей кімнати через які долинав шум, прислухалася і… ахнула від почутого
— Я найстарший син, і спадок має дістатись мені! – заявив Леонід. — Та чого це?! – заперечив Микола. — Нас троє, отже, треба ділити на три частини! — Які […]
– Ну, все мамо, я поїхала, – сказала Лариса матері. Вона поцілувала доньку Алісу, яка спала й поспішила на вокзал. Нарешті додому. В батьків у селі, звісно, теж добре, але хочеться вже й у своє ліжечко… Лариса відкрила двері в квартиру. – Шоста ранку, Сергій напевно ще спить, – подумала вона про чоловіка. – Треба ходити тихенько – хай відпочиває. Тільки шафу в спальні треба відкрити, щоб переодягнутися… Лариса обережно відкрила двері у спальню і подивилася на чоловіка. Він лежав обличчям до вікна. – А це ще хто?! – ахнула Лариса. – Чия це рука видніється з-під ковдри?! Лариса обійшла ліжко і побіліла від побаченого
– Ну ось чого це ти так скоро зазбиралася їхати додому? Ти ж хотіла завтра спокійно взяти квитки, без цього всього поспіху. – Та от колега подзвонила, у неї дочка […]
Людмила Петрівна завжди вважала, що знає найкраще, як виховувати дітей. І хоча її синові Олександрові було вже тридцять, а його родина — дружина Оля і двоє маленьких дітей — давно стали самостійними, свекруха не змогла зупинитися. Вона завжди була поруч, навіть коли її не запрошували. І цього разу, коли Олександр і Оля зібралися на кілька днів поїхати до родичів, вона вирішила: не можна залишати “молодь” без нагляду.
Людмила Петрівна завжди вважала, що знає найкраще, як виховувати дітей. І хоча її синові Олександрові було вже тридцять, а його родина — дружина Оля і двоє маленьких дітей — давно […]
Цієї ночі сон до Аделаїди не йшов. Уже випила два горнятка м’ятного чаю. Переглянула фільм. Передумала багато всього. Аж під ранок вдалося заснути. Приснився Сашко, син. «Мамо!» – мовив голосно, що Аделаїда аж стрепенулася у сні. Сашко кудись кликав її. Вона йшла услід. Хотіла взяти сина за руку, але не могла. Здавалося, її рука впирається у невидиму стіну. Вони прийшли на цвuнтap. І врапт Сашка не стало…
У містечку була музична школа, тут вона вчила дітлахів грати на фортепіано. Аделаїда Генріхівна. Незвичне ім’я для маленького західноукраїнського містечка. Колись давно тут жила її родина. Вона ж народилась далеко […]
Ти думаєш я буду працювати де попало? Ні ти помиляєшся я не тряпка якась! Чи ти мене зовсім не ціниш? Коли навернеться робота за великі гроші тоді я подумаю. А зараз нам вистачає і твоїх грошей! – заявив дружині Борис
— Я вимоталася! Мені дитину треба утримувати, а не дорослого дармоїда, який копійки в будинок принести не може! Розмовляти з ним абсолютно марно. Одні лише обіцянки, а по факту – […]
А потім 2 роки у мене з Тетяною Павлівною тривало «картопляне протистояння». Щороку м з чоловіком і з нею корячилися на городі, саджаючи картоплю. Я тактовно відмовилася від цього дару і для свекрухи стала ворогом номер один. Тепер щоразу, коли ми збираємося за столом, вона обов’язково каже: «А з моєї картоплі смачніше виходить!» Свекруха моїй мамі поскаржилася, що я не працюю, сиджу на шиї у чоловіка. Ось якби я працювала, то син би зміг її повністю забезпечувати: купити ще одну квартиру для пасивного доходу під оренду, давати на витрати і дарувати подарунки, які її душечка забажає. Наприклад, колечко за €500 на минулий день народження. Свекруха нила так, наче він врятував планету. Завивала, як йому важко, що ж таке твориться!
Я щиро намагалася встановити з Тетяною Павлівною добрі стосунки. Мені було 16, коли ми із чоловіком почали зустрічатися. І одразу зрозуміли, що це назавжди. Але свекруха одразу мене не злюбила. […]
В нас з Дмитром був свій холодильник. Ніхто не бачив в цьому проблеми, окрім свекрухи. – Анно Василівно, якщо ви так часто будете заглядати в ту “білу шафу”, то ще захворієте, – з іронією сказала я. Але свекруха вдала, що мене не почула. Її турбувало все, від якості продуктів, які їсть її син, до зубної щітки у ванній кімнаті. Але найбільше її турбувала кількість моїх шампунів і кремів на полиці. Два місяці проживання з цією жінкою були вічністю. Але я таки придумала план, як нам роз’їхатися!
В нас з Дмитром був свій холодильник. Ніхто не бачив в цьому проблеми, окрім свекрухи. – Анно Василівно, якщо ви так часто будете заглядати в ту “білу шафу”, то ще […]
Я художниця, живу в Києві. Я дуже довго йшла до свого визнання і того рівня, який маю зараз. А вона просто за своєю дитиною не слідкувала! будь ласкава – заплати мені збиток! Ну то й що, що це сестра і племінник? Тепер я поганюча. Спочатку я поїхала в Італію і за 7 років заробила собі на трикімнатну квартиру. Щоб мати свій куток сили, тишу і спокій. А потім я повністю присвятила себе живопису. І недавно у мене сталося одне з найбільших замовлень у моїй кар’єрі – велика фреска для місцевого бізнесу
Я художниця, живу в Києві. Я дуже довго йшла до свого визнання і того рівня, який маю зараз. А вона просто за своєю дитиною не слідкувала! будь ласкава – заплати […]