Про зраду чоловіка Вікторія дізналася не від чужих людей, а від нього самого. Він тоді якраз з Києва додому на тиждень приїхав, працює зараз в столиці. Привіз гроші хороші, гостинці, все як завжди, але Вікторія побачила, що якийсь він не такий, дуже багато їй уваги приділяє, ніби відчуває за собою якусь вину
У цей вечір Вікторії було по-особливому сумно. Зима накрила Київ снігом, але це не відволікало її від думок, які крутилися в її голові. Тисячі думок, які без кінця з’являлися й […]
Уявляєте, свахо, мені Миколай приніс нову пральну машину. Я навіть не сподівалася, – поділилася радісною новиною по телефону мама мого зятя. Я знала, що і зять, і моя дочка непогано заробляють, але пралка на Миколая для свахи – це занадто. І хоч мені стало трохи не по собі, адже мені таких дорогих подарунків діти не дарують, та я вирішила, не звертати на це увагу. До того ж, наближався мій день народження і я подумала, що свасі на Миколая щось значуще подарували, а мене діти уважать на ювілей, але на дні народження я була відверто засмучена
– Уявляєте, свахо, мені Миколай приніс нову пральну машину. Я навіть не сподівалася, – поділилася радісною новиною по телефону мама мого зятя. Я знала, що і зять, і моя дочка […]
Я відзвітувала за кожну копійку, навіть на засоби гігієни собі дозволити не могла! Урешті-решт мої нерви здали.
Я завжди вірила у справедливість і жила по совісті: нікого не ображала, не обманювала. Здавалося, що це захистить мене від біди. Коли я познайомилася з Михайлом, я була впевнена, що […]
Мамо, вибач, але цього року ми з Оленою вирішили поїхати до її батьків. У нас свої плани. Дуже шкода, що не зможемо бути з тобою. Але давай якось іншим разом побачимося. Ти не ображайся, а зрозумій мене, я їм не можу відмовити. Обов’язково будемо наступного разу у тебе на Різдво. Не ображайся. Добре? – Сину, ти ж обіцяв, що приїдеш. Це ж Різдво. Як же ж так, – розчаровано мовила мати, схилившись біля пічки, яка одна ділилася з нею теплом на старості років
Ірина Олексіївна сиділа на старому дерев’яному стільці в своїй затишній кухні. Вікна були завішані важкими гардинами, які вже давно зіпсувалися від часу, але все одно створювали відчуття домашнього тепла. Вони […]
Ми на Новий рік з друзями їдемо відпочивати, вже й готель забронювали, – каже мені моя донька Орися. А я сиджу, слухаю, вже підозрюю, до чого вона клонить, але мовчу. – Мамо, а діти з тобою залишаться, – вже вирішила вона за нас обох. – Це не надовго, всього на 3-4 дні, – каже. Орися була впевнена, що я їй не відмовлю, от тільки цього разу я була змушена її розчарувати. – Я не можу, – спокійно кажу. – У мене теж є плани. Треба було бачити вираз обличчя доньки
– Ми на Новий рік з друзями їдемо відпочивати, вже й готель забронювали, – каже мені моя донька Орися. А я сиджу, слухаю, вже підозрюю, до чого вона клонить, але […]
На столі – звичайний чайник, кілька печив, яблуко, розрізане навпіл, і банка варення. Це називалося «накрити стіл». Ага, варення вони варили у грудні, спеціально, за її словами, яблук з льоху принесли, аби свіжого зварити. Я до батьків чоловіка їздити тепер взагалі не збираюся після того, як вони накрили для нас стіл на Миколая. А кличуть же на Різдво і на новий рік ще! Та більше я до них не поїду, от присягаюся! А взагалі-то цього року свято Миколая мало бути теплим і сімейним. Ну так я собі, принаймні, уявляла і планувала. Ми з чоловіком отримали запрошення від його батьків – «Приїжджайте, ми підготували сюрприз». Я спершу не хотіла, але подумала: «Це ж Миколай, тепле сімейне душевне свято, треба спробувати ще раз». Якби я знала, чим це закінчиться, навіть не думала б збиратись. Ми приїхали до свекрів десь о п’ятій вечора
Я до батьків чоловіка їздити тепер взагалі не збираюся після того, як вони накрили для нас стіл на Миколая. А кличуть же на Різдво і на новий рік ще! Та […]
Розповім про все спочатку. Справа в тому, що мій чоловік Женя в декреті з нашою донечкою Соломійкою. І рідню чоловіка це не влаштовує. Особливо – маму Жені Ольгу Василівну. Я працюю багато, це правда. Але й грошей приношу в сім’ю в три рази більше, ніж мій чоловік. Шістдесят тисяч гривень — це не просто зарплата, це можливість жити добре, планувати майбутнє, не лякатися раптових витрат. А він Женя отримує свої двадцять тисяч
Ну, в принципі, я чекала, що це станеться. Ще задовго до того, як вона прийшла. Я ж відчувала, як поступово все змінюється по відношенню до мене – ставлення, слова, навіть […]
— Рано? Це вже зовсім не рано! Сьома година, час вставати. Я ще й подумала, що сніданок уже на столі, а ви досі спите. А от невістка не виглядала такою радісною і привітною. Вона усміхнулася, але якось напружено. — Мамо, проходьте, відпочивайте. Ми тут для вас піцу замовили. Вона ще тепла. “Піца? На вечерю? Та ще й для гостя?” — подумала я, але промовчала. Я сіла за стіл і уважно роздивлялася квартиру. Облізлі шпалери, які син обіцяв змінити ще два роки тому, розкидані дитячі іграшки, неприбрана кухня. Мені стало трохи не по собі. У нас із чоловіком у нашому будинку в райцентрі порядок завжди був на першому місці. Після піци мене провели до кімнати, і я вирішила, що завтра зранку почну наводити тут лад
Я приїхала до дітей провести новорічні свята. Не була в них уже два роки — востаннє бачила їх після весілля, коли вони розписалися. Тоді ще все було нове: і їхній […]
Все змінилося, коли я зустріла Івана. Але моїй мамі не сподобалися його батьки, які жили в орендованій квартирі і залежали від допомоги Івана.
До 27 років моє життя було наповнене безліччю труднощів. Після того, як батько пішов з нашої родини, мама самотужки виносила всі тяготи життя. Вона працювала за кордоном, щоб сплатити мою […]
Замість того, щоб в’язати онукам шкарпетки і маринувати огірки з помідорами, наша мама взялась за дещо інше. Слова брата і сестри мене насторожили і хоча я був проти того, щоб з’являтися на її порозі без попередження, ми все ж таки це зробили. Ми стукали і дзвонили в дверний дзвінок мами, але ніхто не відчиняв. За декілька хвилин ззаду почувся шум. Я не знаю що тепер з тим всім робити. Тато, мабуть, з небес, на ці витівки мами, просто закриває очі
Ми думали, що мама втратить інтерес до життя, коли вийде на пенсію. Але замість того, щоб займатися вишиванням чи консервуванням, вона приголомшила нас усіх. – Заходьте, заходьте! – закликала вона, […]