Марина повернулася додому. Вона пішла на кухню, дістала миску з котлетками і вирішила розігріти собі вечерю. Раптом вона почула звук ключа у замку. – Тату, ти котлетки будеш?! – гукнула вона з кухні, розуміючи, що це прийшов її батько Іван. – Доню… – почувся голос батька. – Почекай трохи з котлетками. Підійди, будь ласка, сюди… Марина здивовано вийшла з кухні в коридор і застигла від несподіванки. – Тату, хто це?! – тільки й вигукнула вона
– Тоді й забирайтеся звідси, ясно?! – примружившись, заявила Іра. Марина подивилася на свого батька, але він відвів очі. – Ну що ж… До цього все йшло, – подумала дівчина. […]
Антоніна встала раненько, поснідала, взяла пакет зі сміттям і попрямувала на вулицю. Вона викинула сміття, купила в магазині молока і пішла назад. Біля дверей сусідів вона раптом застигла. – Точно! – подумала Антоніна. – Я ж мала зайти до цієї Ольги. Антоніна рішуче подзвонила у двері до сусідки. Двері відчинилися і на порозі з’явилася молода жінка в короткому рожевому халатику. – Я прийшла серйозно з вами поговорити, – сказала Антоніна. – Поговорити від імені всіх мешканців цього будинку. Так-так, дорогенька, ми все про вас знаємо! Ольга здивовано дивилась на Антоніну нічого не розуміючи
Антоніна встала раненько, поснідала, взяла пакет зі сміттям і попрямувала на вулицю. Вона викинула сміття, купила в магазині молока і пішла назад. Біля дверей сусідів вона раптом застигла. – Точно! […]
Поліна була в гостях у бабусі з дідусем. Наступного дня вона прокинулася рано. – Піду додому, – сказала Поліна. – До дня народження треба підготуватись. На вечір і ви приходьте! – Прийдемо! – сказала бабуся. – З днем народження, внучечко! Поліна ледь не бігла додому. Вона заскочила в квартиру. У коридор вибігли її брати. Обличчя в них були загадкові. – Поліно, з днем народження! – кинулись вони до неї. Брати взяли Поліну за руки і повели… У батьківську кімнату! Урочисто відкрили двері… Поліна зайшла всередину й оторопіла від побаченого. – Це що ще таке?! – тільки й сказала вона
На старенькому телефоні Поліни заграла мелодія: – Поліно! – пролунав голос матері. – Ти вдома? – Так. – У холодильники мʼясце. Постав варитися! Роман з Тимком сьогодні весь день на […]
Людмила пообіцяла, що маму на старості років до себе забере, ось і прийшла ця старість. Донька вмовила Ніну все кидати і їхати до неї, а коли мама продала господарство своє і хату, то перебралася в порожню квартиру своєї доньки, адже та тоді якраз вирішила поїхати в Італію на заробітки. Все просила матір трохи зачекати її, обіцяла швидко повернутися, але дуже затягувалося з цим
Вже багато років Людмила жила власним життям у місті. Вона мала там роботу, життя йшло помірно. В місто переїхала Людмила ще після навчання, там і будувала своє життя, повертатися в […]
— Тільки я ж знаю, куди вона всі ці речі поділа. У дальню шафу склала, в коробки. І ночами, коли думає, що ніхто не бачить, дістає, роздивляється… А як кроки на сходах – одразу ховає. Соромиться… — Чого соромиться? — Минулого свого. Бідності. Того, що колись щаслива була просто так, без грошей цих клятих… – баба Зіна зачинила альбом. – Але й це не найстрашніше
— Ну що, отримала своє? – прошипіла Рита, нагнавши Марію в коридорі. – Довела маму до нападу своєю жадібністю? Марія зупинилася, стискаючи в руках сумку з ліками. У скронях стукало […]
Друг зайшов за дрилем і зʼїв половину торта ручної роботи, який ми з дітьми замовили дружині на День матері
Я давно зрозумів, що друзі діляться на дві категорії – ті, кого вибрав ти, та ті, які чомусь вибрали тебе у свої друзі. І не завжди ти вважаєш друзями людей […]
– Ні! Я вас тільки сюди жити пустила! – узялася в боки мати. – Навіть не мрійте, що я свою квартиру на вас оформлю
– Друга дитина буде? Ой яка радість! – сплеснула руками теща. – Як ви всі тулитися в однокімнатній квартирі будете? – Якось, – важко зітхнула я. На декретні дуже не […]
Ми з Русланом Ігоровичем купили в магазині все, що я планувала, він навіть ще дещо мені купив в якості подарунка, і наполіг на тому, що допоможе мені все це відвезти додому. Той день був схожим на казку. Я просто не могла збагнути, що відбувається. Руслан розклав продукти і відразу став до плити. – Я просто люблю готувати і зараз приготую нам щось смачненьке, – посміхнувся він. Говорив він зі мною без жалості, а щиро, з бажанням продовжити розмову
Коли я виходила заміж за Анатолія, бо була впевнена, що саме з ним стану щасливою. Але не минуло і двох років, як він пішов від мене до моєї найкращої подруги. […]
Анна, успішна і самодостатня жінка, випадково стає свідком таємної розмови свого чоловіка і свекрухи. Усвідомивши, що проти неї задумано щось недобре, вона вирішує діяти на випередження. Її хитрість і проникливість допомагають їй уникнути небезпеки і показати справжні обличчя тих, кого вона вважала близькими
– Особливо твоя дружина. Ти мене зрозумів, синку? Тому що задумане нами це дуже ризиковане підприємство. І якщо все розкриється до його здійснення, наслідки будуть сумні. І не тільки для […]
Ви не думайте, Маріє, нам від вас нічого не треба, хоча збоку все і може виглядати інакше, – виправдовується переді мною моя майбутня сваха. Сватання моєї дочки, заради якого я спеціально з Німеччини приїхала, м’яко кажучи, не вдалося. І все через одну мою необачно сказану фразу. Тепер на мене ображається і дочка, і майбутній зять, і його мама, а я щиро не розумію, що я зробила не так
– Ви не думайте, Маріє, нам від вас нічого не треба, хоча збоку все і може виглядати інакше, – виправдовується переді мною моя майбутня сваха. Сватання моєї дочки, заради якого […]