Ліда зі своїм нареченим Іваном вирушили в гості до батьків дівчини, знайомитися. – Коханий, ти не хвилюйся, у мене чудові батьки, ти їм обовʼязково сподобаєшся, – заспокоїла Ліда хлопця, перед дверима батьківської квартири і натиснула на дзвінок. За хвилину двері відкрилися. Віра Дмитрівна зустріла молодих, познайомилася з Іваном. – Іване ти проходь у кімнату, я там стіл накрила, а ми поки з Лідою чай зробимо, – сказала майбутньому зятю теща. Чоловік нічого не підозрюючи, вирушив у залу. Іван відкрив двері у кімнату, глянув на приготовлений тещею стіл і остовпів від побаченого
– Ти що? Заміж зібралася, Лідо? – запитала Віра Дмитрівна у дочки. – Так, ми з Іваном любимо один одного, – дочка подивилася на матір великими очима. – Півроку – […]
Михайло повернувся з заробітків. Чоловік побув трохи біля дружини, а наступного дня подався до сусіда в гості. Посиділи трохи, зустріч відсвяткували. – Михайле, ти довго ще будеш по заробітках їздити? – раптом видав сусід. – Підзароблю ще трохи і можливо, заспокоюся, вдома буду, – відповів Михайло. – Ну, не знаю, скільки твоя Віра ще витримає, – якось підозріло додав сусід. – В сенсі? – не зрозумів Михайло. – Михайле, можливо це не моя справа, але я маю тобі розвовісти. Це стосується твоєї дружини…, – несподівано сказав сусід, зібрався з думками і все виклав Михайлу. Михайло вислухав його і заціпенів від почутого
– Михайле, а Таня хвалиться, чоловік приїхав з заробітків, грошей багато привіз. Каже, вчора їздили до міста до торгового центру, мало не все там скупили. Михайле, ми з тобою живемо […]
Нещодавно моя свекруха вирішила взяти на себе почесні обов’язки контролера якості на місцевому продуктовому ринку. І тут почалася ціла епопея
Моя свекруха, Валентина Іванівна, справжній борець за справедливість. У її арсеналі: сімдесят років досвіду, чорний пояс зі скарг та неабияка впертість. Нещодавно вона вирішила взяти на себе почесні обов’язки контролера […]
-А я їду до Італії, сказала Марта, батько якої був лікарем, а мати мала власну фірму. -А ти що будеш дома у книжках сидіти. Для чого тобі скільки вчитися. Краще знайди багатенького папіка?. Що вона мала їм відповісти?
З дитинства Лана мріяла мати хорошу роботу і заробляти дійсно пристойні гроші. І вона все присвятила цим мріям і планам. І коли жінка нарешті досягла своєї мети, виявилося, що у […]
— Коли ж зникнете з мого життя, дістали! Двері грюкнули, змусивши здригнутися маму і дідуся з бабусею, на хвилину настала приголомшлива тиша для тих, кого закликала зникнути Настя. — Дочекалися подяки, – скрипнув зубами Дмитро Олексійович, спостерігаючи з вікна, як внучка сідає в таксі. — Молода вона ще, дурна, – бабуся любила Настуню до нестями, і намагалася виправдати її необдумані слова
— Я вже доросла, мамо!— Настюсю, я знаю, але невже так важко зателефонувати і сказати, що все гаразд. Бабуся хвилюється за тебе, я переживаю, дідусь місця собі не знаходить, коли […]
— Люба, ну що поробиш, не залишати ж безпорадного старого сам на сам зі своєю неміччю? — запитав Віктор. — Зараз мій батько потребує піклування, а потім твої батьки теж не молодшають, хіба мало як вийде, можливо когось із них теж доведеться доглядати
— Зовсім наш дід старий став, сам уже не справляється…— сказав якось Віктор дружині. — Доведеться забирати його до нас. — Куди до нас діда? У нас у самих тісно, не провернутися! — невдоволено […]
Рада я за Даринку, що в них сім’я збережеться, але я не можу більше спати на незручному диванчику в кухні. Я старша людина, у мене спина просто цього не витримує, – знову плакалася свекруха у нас. Я не зовсім зрозуміла, до чого вона клонить, поки чоловік не покликав мене на розмову. – Оксано, мама і справді не може так жити. Дозволь, щоб мама пожила у нас. Це не надовго, всього місяць-два, поки сестра з чоловіком не підшукають для себе житло і не з’їдуть. Я була проти цієї ідеї, бо кому б сподобалося жити з свекрухою та ще й в своїй квартирі. Але я погодилася, бо чоловік дуже просив
– Якби ви бачили, які хороми у моєї свахи! Оце так в добро попала моя дитина! – свекруха розповідала про вдале заміжжя своєї доньки з таким захопленням, що аж руками […]
У моєї мами були вологими очі, коли вона дізналася, що я виходжу заміж і їду до чоловіка жити в село: – Ти що, дитино моя, куди ти зібралася? Ти все життя в місті жила. Яке село? Та в нього ще й будинок приватний і господарка велика, а ти в мене нічого робити не вмієш. Мама моя ще довго мене вмовляла, сумувала, переконувала, але я вже не чула її, а збирала усі свої речі у великі чемодани, адже по мене наречений приїхати мав
Дуже часто в житті слово “мачуха” сприймається, як щось дуже негативне, навіть в казках, або оповіданнях, не знаю жодної людини, яка б сприймала його позитивно. Я в дитинстві читала “Попелюшку”, […]
– Як я можу рідного тата залишити, та поїхати жити до чужої людини? Ти сама подумай! У нього може бути ще десять дружин, то що ж, мені кожну матір шанувати
– Віка, дочко, поїдемо зі мною. Не потрібна ти батькові, зрозумій. – Казала Валентина Анатоліївна, складаючи речі у валізу. – А тобі потрібна? – кривлялася шістнадцятирічна Вікторія. – Звісно, потрібна. […]
Ніна Петрівна прогулювалася містом, як раптом в самому центрі побачила свого сина. Михайло останнім часом став дивно поводитися, не ночує вдома, на запитання відмовчується. Ніна Петрівна мало не впоперек дороги встала. – Досить, синку, закінчився мій терпець. Вдома майже не живеш! Хто вона така? Пішли до неї, познайомиш! – заявила вона сину. – Мамо, може, не треба? – промимрив Михайло. – Ні, не вмовляй! Все вирішено! Пішли! – не відступала жінка. Ну, син і повів. Пройшли пару кварталів, повернули за ріг крайнього будинку і…Ніна Петрівна застигла від побаченого
Якби поява онуків залежала від Ніни Петрівни, вона вже давно все організувала. Але син єдиний засидівся в холостяках, та й дуже грамотна нині молодь пішла. Про себе дбають, бояться труднощів. […]