– Ні, діточки, до вас я не повернуся. Я ж розуміла, що заважаю вам. І кімнату займаю, одна живу, як пані. І під ногами вічно плутаюсь, особливо на кухні… Подумала я, що вам без мене краще буде
– Альоша! Ти це бачив? Як це розуміти? А попередити не можна було? – Іду. Ну, що там ще трапилося? – Сорокарічний чоловік роззувся і з сумками зайшов на кухню.Вони […]
Безцеремонно відсунувши, підкладений чемним кавалером шоколад від себе, вона глянула на нього поверх окулярів. — Хотів пригостити красиву дівчину – просипів він, втративши від несподіванки голос — А, на полювання вийшли чи що? Нікому борщі варити? Дружину шукаєте? Це не до мене, ви помилилися адресою! Розгублений, він озирнувся на всі боки, чи не бачив хто його конфузу. — Шоколад заберіть, ще знадобиться
— Шкода мені тебе, Петрику… Люба, дивилася на чоловіка повними сліз очима. Петрик закивав, себе йому було теж шкода. — Не стане мене скоро, не переживу операцію – зітхнула дружина, […]
Оля дослухалася до поради подруги і назбирала грошей на власну квартиру. Але через п’ять років, коли вона повернулася, щоб побачити своїх дочок, ті заявили, що ображені на матір, бо вона насамперед подумала про себе.
Одного дня до Олі завітала її кума Катя. Окинувши Олю поглядом, вона сказала: – Олю, збирайся. Поїдеш зі мною, тебе тут нічого не тримає. Катя вже п’ять років жила й […]
— Що з вами? Вам погано? – занепокоїлася Іра. — Це з якої ж нагоди така розкіш? У кого іменини? – Іван непомітно змахнув сльозу. — Немає жодної причини, – здивовано відповіла Іра, – просто вихідний. Та це всього-на-всього пиріжки з капустою. Зараз покличемо маму. Вона відчинила вікно і покликала Ніну Іванівну додому. — Ніби як я мати, а вона в мене донька, – засміялася Іра. — Вона мене так у дитинстві обідати кликала. Теж із вікна, як ви зараз
Іван поспішав до матері. Він ніс пакет продуктів і пляшки мінеральної води. Раніше мама звично чекала на нього біля кухонного вікна, і махала рукою, як побачить. Але останнім часом уже […]
Марко, я більше так не можу. Скажи своїй мамі, що я не наймалася бути їхньою служницею! – мої слова прозвучали голосніше, ніж я планувала. У них було занадто багато втоми і розпачу, які накопичувалися тижнями. Він здивовано підвів погляд від свого телефона
– Марко, я більше так не можу. Скажи своїй мамі, що я не наймалася бути їхньою служницею! – мої слова прозвучали голосніше, ніж я планувала. У них було занадто багато […]
Я була просто ошелешена. Це що, жарт? Вероніка посміла виставити мені і моїм подругам рахунок! Я сказала, щоб вона повернула мені ті 30 тисяч гривень. Я працювала в Італії два десятиліття. За цей час я назбирала певну суму грошей, і коли невістка вирішила відкрити свій салон краси, я не пошкодувала дати їй 30 тисяч гривень на перший внесок. Це були важко зароблені кошти, але я хотіла допомогти їй і сину, бо вірила в їхню мрію
Я була просто ошелешена. Це що, жарт? Вероніка посміла виставити мені і моїм подругам рахунок! Два роки тому я повернулася додому після багатьох років роботи в Італії. Я працювала день […]
І ось настала черга моїх сина та дочки. Вони разом підійшли до неї, усміхаючись, і урочисто вручили конверт. Усі гості затамували подих, чекаючи, що ж там. Сваха відкрила конверт і ледь не підстрибнула від радості: всередині була путівка в Єгипет на двох! Гості аплодували. А я сиділа за столом і ледве стримувала сльози. Якось гірко стало. Я дивилася на цю сцену і в голові крутилися лише одні думки: “Чому? Як так сталося, що вони змогли подарувати путівку свасі, а мені не можуть навіть трохи допомогти?” Кілька місяців тому просила дочку і сина допомогти купити нову пральну машинку. Дочка мені відмовила. Отримую мінімальну пенсію, майже весь одяг купую в секонді
Учора я була на дні народженні у своєї свахи. Свято було гучним, зібралися всі родичі, багато друзів. Стіл ломився від наїдків, келихи дзвеніли, всі бажали їй здоров’я, довголіття, радості. Сваха […]
Я аж підскочила! Ранок. Субота. А з моєї кухні – запах холодцю, тягнеться навіть у вітальню. Це моя свекрушенька Марія Степанівна вирішила, що сьогодні саме той день, коли вся сім’я має розділити традиційний сніданок. Вона гордо виставила на стіл кілька мисок з холодцем, прикрашеним свіжою зеленню та часником, якого я, щиро кажучи, не можу терпіти. Зранку, люди! Мені їй одразу на двері захотілося вказати. Припленталася я за Ромою на кухню. – Олю, а ти чому не їси? – голос Марії Степанівни звучав так, ніби я порушила родинний статут. – Я, розумієте, просто не дуже люблю холодець на сніданок, – відповіла я обережно, не бажаючи образити її старань. – Це ж здоров’я! Наші діди й прадіди завжди їли холодець, а ти – молода, але вже з такими примхами, – зітхнула вона, немов я зраджувала традиції всієї нації
Я аж підскочила! Ранок. Субота. А з моєї кухні – запах холодцю, тягнеться навіть у вітальню. Це моя свекрушенька Марія Степанівна вирішила, що сьогодні саме той день, коли вся сім’я має […]
З Миколаєва в Чехію ми приїхали в минулому році. Я одна з дітьми, дуже важко було спочатку, я себе заспокоювала, що це тимчасово, скоро в рідні стіни повернемося. Та згодом влаштувалася на роботу, квартиру в оренду знайшла і діти звикли до школи, що найбільше порадувало мене. Але не встигло й три місяця минути, як ми відправилися за кордон, як з Миколаєва стали дзвонити мені мама і тато. – Ти казала, що повернешся скоро – то давай повертайся
Ми з дітьми переїхали до Чехії ще в минулому році. Це був дуже важкий період для нас усіх. Вдома було неспокійно і я почала розуміти, що найближчим часом краще не […]
— Але мені потрібно два парфуми! Саме однакових! — Для дружини та для жінки, з якою Ви її обманюєте? — підняла на нього очі господиня крамнички. — Але так не буває, та жінка зовсім інша
У крихітну крамницю під непримітною вивіскою, розташовану у майже безлюдному провулку,зайшов юнак. Він зупинився у дверях і озирнувся. Крамниця була такою маленькою, що юнак засумнівався, чи зможе знайти тут те, […]