Микола стояв біля могилки матері. Її щойно поховали. Сліз чоловік не приховував… Односельці вже почали розходитися. А Микола все стояв, доки його не торкнувся за руку дід Петро. – Ходімо, Микольцю, ходімо, – сказав той. – Стій не стій – не повернути вже Ганну. Все-таки віджила вона своє – вісімдесят сім років… Микола, важко пережив відхід матері. У великому будинку, який він сам збудував, залишився Микола один. Зовсім один… Пройшов якийсь час. – Сходжу-но я до діда Петра! – якось вирішив Микола. – Може й скаже щось слушне. І чоловік пішов до сусіда з незвичним запитанням

Микола стояв біля могилки матері. Її щойно поховали. Сліз чоловік не приховував. Вони текли самі собою по щоках… Односельці вже почали розходитися. А Микола усе стояв, доки його не торкнувся […]

Дмитро з дружиною Сніжаною та маленькою донечкою Ритою поверталися додому. Сьогодні вони були в гостях у сестри Дмитра. Дорогою, Сніжана зауважила, що донька весь вечір була ніби не в своїй тарілці. – Доню, ти чому така сумна? Щось сталося? – з тривогою в голосі спитала жінка. – Мамо, тату, я сьогодні грала з Максимом у хованки, і  випадково підслухала розмову бабусі та тітки Каті, – тихо сказала дівчинка. – Вони таке говорили!  – Ану, розкажи детальніше, – з цікавістю попросив батько. І Рита все розповіла батькам. Дмитро з Сніжаною вислухали доньку і застигли від почутого

Дмитро та Катерина росли в одній родині. З дитинства їхня мати, Юлія Вікторівна, навчала дітей бути дружними та підтримувати один одного. У зв’язку з цим брат завжди заступався за дівчинку, […]

Син народився пізно, і Ганна твердо вирішила, що він має жити поблизу, щоб піклуватися про неї в останні роки життя. Однак найгірше було попереду.

Син народився пізно, і Ганна твердо вирішила, що він має жити поблизу, щоб піклуватися про неї в останні роки життя. Її будинок був святинею для її речей, захаращеною важкими, запорошеними […]

Якось мій син прийшов і сказав, що ми маємо продати наших корів, бо наша майбутня невістка не виносить цього запаху.

Сонце вже хилилося до заходу сонця, коли мій син Ваня увійшов до будинку з таким виглядом, ніби несе важливі новини. Він нервово переминався з ноги на ногу, коли я закінчувала […]

Люба непомітно спакувала у дві сумки свої речі. Вночі, коли батько з матір’ю спали, вона передала їх своєму коханому Івану через вікно. Потім сама вискочила на вулицю… На роботу дівчина вже пішла з будинку Івана. А біля сільради на неї чекала мати. – Батько сказав передати тобі, – почала вона. – Якщо ти сьогодні ж додому не повернешся, то він тебе більше дочкою не вважатиме! – Мамо, я Іванка люблю, ми все одно з ним одружимося! – сказала Люба. І молоді таки одружилися. А потім стався випадок, який змусив Любу прийти до батьків

Люба стояла перед батьками, похиливши голову. Сьогодні Іван приходив до них свататися. Батько навіть не дав хлопцю договорити й одразу вказав на поріг. А після цього покликав дочку: – Що, […]

Я стою в супермаркеті і дивлюся на свій rаманець. Я була впевнена, що маю щонайменше три тисячі гривень. Та при оплаті з гаманця на мене дивилися лише двісті з копійками. Вдома я розповіла чоловікові кумедну історію. – Юро, ти не повіриш, що зі мною сьогодні трапилося. Дивина та й годі! Я хотіла розрахуватися за покупки, а у мене виявляється, немає готівки. – Чоловік засміявся і сказав, що це після сорока рахується нормою. Так ми б і далі сміялися, якби у цій історії не була замішана дочка

Дочка почала цупити в нас гроші. Чоловік каже не хвилюватися, що це такий вік. Але в мене закрадаються погані думки, але що робити я не знаю! Ми з чоловіком виховуємо […]

Донька вважає, що якщо вона тепер заміжня, то у всьому має слухатися свого чоловіка, і це мене не має ображати. Я нічого не маю проти, розумію, що тепер у них своя сім’я, але зять прийшов до мене на все готове, і тепер створив такі умови, що я у власному домі зайвою почуваюся. Коли я останній раз була вдома у відпустці, то доволі чітко зрозуміла, що нікому я там не потрібна. Гроші, які я вилаю – потрібні, а я сама – ні

– Не накручуй себе, мамо. Ніякої проблеми немає, усі так живуть! – каже мені моя донька Зоряна. Вони з зятем вважають, що я себе накручую, і що у нас все […]

У 6.30 вчора я вже була у дітей, а о 4 прокинулася, аби насмажити їм свіжих налисників. Що мене чекало на порозі синової квартири – вам не передати! Мій сенс життя в мої 67 років – це мої діти – син з невісткою – і онучка. А що мені ще треба? З чоловіком ми давно вже більше друзі за стільки років разом, іноді мені навіть поговорити з нім ні про що. Він собі все в шахи з сусідом грає. А я допомагаю молодятам, чим тільки можу. Але вони цього не оцінили і більше я напевно туди ні ногою! Так сумно, в мене вся подушка сьогодні мокра була, не можу заспокоїтися. Коли на весіллі я подарувала Ярчику ключі, невістка і сваха ледь не пустили сльозу від почуттів. Сваха Ірина хвалилася, що для своєї Інночки вона все зробить, але гідного посагу за дочкою вона так і не дала. Та й таке. Так от, принесла я вчора налисники з курочкою і грибами і коврик новий для ванни – у знайомої на базарі в суботу пощастило по скидці купити

Мій сенс життя в мої 67 років – це мої діти – син з невісткою – і онучка. А що мені ще треба? З чоловіком ми давно вже більше друзі […]

Нас в родині троє дітей, я і дів брати. І всі ми зараз місця собі не знаходимо, особливо я. Бо тата шкода, а ми не знаємо, як нашу 71-річну маму додому, до нього і онуків з Іспанії повернути! Казала, що вже допрацьовує – і додому до нас в Ужгород. А приїхала, побула три місяці і знову поїхала – каже, треба справи по завершувати, підлікуватися. А я ж знаю про того її багаторічного друга. І мені дуже сумно, що тату прийдеться самому старіти, хоч вони так і звикли. А як завернути маму додому? По дві тисячі євро вона нам дала, але онукам квартир купувати не збирається! Так і сказала на Великдень. А там збереження – дай боже, мама сама казала не раз

Нас в родині троє дітей, я і два брати, всі ми погодки. Звичайно, батькам у 90 роки було важко: квартира маленька, зарплату вчасно не платили, маму скоротили. Тоді вона й […]