Останнім часом мені інколи життя здається щасливим і спокійним, але чомусь люди самі його собі вміють псувати, ще й як, на превеликий жаль.

На наше життя також особливо впливають дуже часто рідні люди. Вони, самі того не розуміючи, роблять нам його нелегким.

Після того, як ми зіграли весілля, ми з моїм чоловіком Євгеном вирішили жити у його рідних батьків.

Тобто, він сказав, що так буде краще для нас на той час, так як це його будинок, він звик до нього, він все життя у ньому жив.

А оскільки нам не доведеться шукати житло своє зараз, то ще й гарні гроші зекономити зможемо, а це дуже важливо зараз у такий складний час.

Орендовані квартири мій чоловік зовсім не визнає, каже чому він повинен блукати по чужих хатах і платити чималі гроші якимось чужим людям, викидаючи їх на вітер, якщо у нього є свій власний дах над головою, не варто його цуратися.

Спочатку, коли чоловік переконав, мене все абсолютно влаштовувало, я розуміла, що лише таким чином ми зможемо заощадити хоч трохи грошей, а згодом придбати і своє власне житло.

Свекра зі свекрухою своїх я бачила досить таки рідко, адже багато свого часу проводила на роботі.

Та згодом, після появи на світ нашої донечки у нашій родині все кардинально змінилося.

У мене останнім часом досить часто буває таке враження, що це не моя дочка, а моєї власної свекрухи. як не дивно мені говорити про це.

Як тільки дитина починає вередувати, навіть без причини, вона бере її і починає заколисувати просто прямо на руках.

Я кажу матері чоловіка, що так робити не потрібно, я сама впораюся, але вона мене не чує зовсім, вірніше робить вигляд, що не чує.

Мати Євгена стверджує, що у мене неправильний підхід до виховання малих дітей. Вона каже я не лагідна, так як росла в нелюбові, внучку вона хоче виховувати по-іншому, вона охоче оточити її турботою.

Пояснювати моїй свекрусі, що це моя власна дитина і право виховання залишається за мною просто марно.

На цьому ґрунті між нами вже почалися серйозні непорозуміння.

Чоловік постійно мені на все мовчить. Від цього мені стає дуже прикро, на жаль.

По-друге, в будинку свекрухи у мене навіть немає особистого простору. До зали я з малюком не можу піти погратися, так весь час дивиться телевізор батько Євгена, на кухні мені теж місця немає – в цій кімнаті майже постійно знаходиться свекруха, вона там постійно, як не щось робить, то їсть.

Пробувала про це поговорити з чоловіком, адже не вважаю, що це нормальне життя, коли ми всі на купі і спільної мови не можемо знайти.

Та Євген просто сказав, що я перестала цінувати добро, його мама зараз дуже нам допомагає у такий непростий для нас час, а я просто вже не ціную цього і не бачу її старань.

До всього іншого з недавнього часу, чомусь, мої свекри заборонили приходити в гості моїм батькам. Бачите його мамі важко спілкуватися з моєю, вони різні і вона не цікава для них. А те, що вона моя мама і до мене приходить – напевно то байдуже всім.

На початку, коли приходили мої мама й тато, мої свекри просто йшли в іншу кімнату і демонстративно з ними не спілкувалися. Потім до цієї традиції приєднався і мій чоловік, що мене вже зовсім засмутило і розчарувало.

На сьогоднішній день тільки я з донькою ходжу до своїх батьків, а запрошувати їх до себе в гості не маю права.

Я пробувала говорити з чоловіком про все це, що відбувається в нашому домі, пояснювати йому, що мені хочеться бути господинею в своєму будинку, що так в сім’ї не має бути, що ні мій голос, ні моя думка зовсім не рахується.

Я переконана, що краще нехай це буде навіть орендоване житло, але я буду мати хоч свободу дій. Де хочу там і буду гратися з дитиною, буду наводити свої порядки і вибирати кого хочу бачити в гостях, а кого ні.

Останнім часом я вмовляю свого чоловіка перейти жити, хоча б на якийсь невеличкий час, до моїх батьків. У мене є частина квартири, в якій живе моя бабуся, вона двокімнатна, кажу давай поживемо деякий час там.

Але мій чоловік уперто відмовляється від моєї пропозиції, він вважає, що в нього є вже дім, і це наш дім також. Це мене засмучує, я вже не знаю що робити.

Виходить, що якщо я хочу жити добре і бути господинею у своєму домі, то мені потрібно розлучитися зі своїм чоловіком?

Як мені бути в цій ситуації? Хіба це правильно мені жити в свекрів, коли вони не люблять моїх власних батьків? А куди мені їх кликати в гості? Чому вони не мають права ходити до нас?

КІНЕЦЬ.