Поїхали ми дуже засмучені, наша поїздка до мами чоловіка не вдалася, адже приїхали повідомити про те, що збираємося цієї весни одружитися, а мати Сергія сказала, що Благословення свого вона не дасть

Мені 22 роки, моєму нареченому Сергію 24. Ми обоє працюємо, зустрічаємося вже більше року. Нещодавно Сергій запропонував мені стати його дружиною. Зробив це красиво, на березі моря, подарував мені каблучку.
Я навіть трохи розгубилася, бо не очікувала такого. У нас була відпустка в січні, ще влітку ми з ним домовилися, що проведемо її в Єгипті. На цю поїздку ми збирали гроші майже пів року. Як виявилося, Сергій ще збирав і на каблучку, бо хотів, щоб пропозиція була незабутньою.
Я погодилася, ми вирішили, що пора одружуватися і починати будувати своє життя. Ми вже кілька років живемо самостійно, не просячи ні у кого допомоги, але мої батьки нам ще досі допомагають: то продуктів привозять, то якісь речі мені купують, а буває, що і за квартиру платять, так як квартиру ми знімаємо.
Сама я родом з села, де і досі живуть мої батьки. Сергій їм подобається, вони кажуть, що теж колись починали з нуля, але разом багато чого можна досягти.
Оскільки жити з моїми батьками ми не хочемо, мама сказала, що готова перший час допомогти нам оплачувати квартиру і передавати з села необхідні продукти, а далі видно буде.
Ми повернулися з Єгипту і відразу поїхали до батьків Сергія. Він сказав, що нас там з нетерпінням чекають. Я погодилася, бо думала, що треба починати налагоджувати стосунки з майбутніми родичами. Але коли ми приїхали, нас чекав сюрприз.
Виявилося, що мама Сергія черговий раз влаштовує своє особисте життя і нас до себе не те що на ніч не приймає, а навіть на чай в будинок не запросила. Ми пішли до старшої сестри Сергія, в неї і заночували.
Свекруха прийшла на наступний день. Не спитавши ні про що, вона з порога заявила, що Сергію одружитися рано, він ще їй достатньо не допоміг. Виявляється, сини зобов’язані допомагати матерям грошима, поки самі не обзавелися сім’єю. Свекруха вважає – нехай син хоча б кілька років допоможе матері матеріально, а то дах у неї давно треба полагодити і ванну кімнату добудувати.
Я мовчала, в їхні справи я не втручаюся. Сергій розповідав, що батько від них давно пішов, а мама дбала тільки про те, як би влаштувати своє особисте життя. Часто вони з сестрою жили у бабусі. Мама завжди повторювала, що у неї великі надії на дітей, що вони просто зобов’язані забезпечувати її в старості.
Наша поїздка в Єгипет їй зовсім не сподобалася, адже ми стільки грошей витратили на відпочинок, замість того, щоб перекрити дах на її будинку. Так, дах у неї і справді протікає, але до чого тут ми. На цю поїздку ми ні в кого грошей не просили, самі заробили. До слова, майбутній свекрусі 52 роки і вона ніде не працює.
Поїхали ми звідти дуже засмучені, наша поїздка до мами чоловіка не вдалася, адже приїхали повідомити про те, що збираємося цієї весни одружитися, а мати Сергія сказала, що Благословення свого вона не дасть, а без батьківського благословення одружуватися не можна, так як щастя не буде.
І що після цього робити? Невже вона має рацію і без Благословення ми не станемо щасливими?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.