У двадцять п’ять років, я мала все, про що мріяла. В мене були квартира, автомобіль, хороша робота та гарна кредитна історія. Усе це втратила, через «кохання усього свого життя».

Ми познайомилися на якійсь вечірці. Не пам’ятаю ні місця проведення, ні організатора, зате пам’ятаю Колю. Він підійшов до мене з якимось дурнуватим жартом. Зробив спробу познайомитися, але я відмовила йому і пішла далі танцювати. Коля підходив ще мінімум тричі. В решті-решт, він мене дістав і я поїхала додому на таксі.

На наступний день, Коля написав мені. Не знаю, хто дав йому мій номер телефону. Хлопець просив пробачення за свою поведінку і кликав на каву. Хотів вибачитися ще й словесно, а не тільки в повідомлені. Я трішки подумала, але, з рештою, погодилась.

Ми зустрілися в маленькій кав’ярні в центрі міста. То була перша зустріч. Тверезий Коля сподобався мені. Я вирішила таки дати йому шанс. Він запросив мене на побачення через якихось два дні. Так почалася наша історія стосунків.

Приблизно через два місяці, ми жили разом. Коля переїхав до мене. Він старався робити все, що я забажаю. Коля не мав стабільної роботи та хорошого заробітку, тому свої мінуси намагався перекрити чимось іншим. Наприклад, він часто готував та приділяв мені багато уваги. Замість друзів обирав мене. То були б найідеальніші стосунки в моєму житті. Прикро, що є багато «але».

Коля вмів гарно підлизуватися. Він втирався в довіру професійно та обережно. Не встигла я отямитися, як подарувала йому дороге авто. Заправляла машину я. Платила за ремонт теж я. Коля все ходив на якийсь підробіток. Все зароблене витрачав на мене, тому проблеми в тій ситуація ніхто не бачив.

Після авто я придбала для Колі годинника. Коштував він близько 2000 євро. При кожній слушній нагоді Коля хвалився тим годинником. Всі друзі знали бренд та вартість його подарунку. Потім ми пошили йому діловий костюм на замовлення. Купили телефон за 50000 тисяч гривень. Вже почали дивитися для Колі квартиру і… Нарешті я отямилась!

Коля ходив у всьому брендовому, хизувався дорогим годинником, їздив на власному авто та харчувався в ресторанах, поки я не могла доробити ремонт, який розпочала рік тому, пересувалася на метро і економила на власних продуктах. Ще я мала кредит на суму 200000 доларів. Брала, аби купити чергову фігню для Колі.

Прийшовши до тями, я відмовила Колі в купівлі квартири. Поставила жорсткі вимоги. Одна з них – він знаходить стабільну роботу та допомагає мені виплачувати кредит. Коля слухав мене уважно. Кивав головою і погоджувався. Я зраділа, що розмова пройшла так легко. Щаслива, пішла спати. Вранці вдома не було ні Колі, ні його речей. Зник, залишивши мене саму з проблемами, які створив він.

З тих пір минуло чотири роки. Я досі виплачую той дурнуватий кредит і все ще не закінчила ремонт. Добре, що хоч роботу зберегла.

КІНЕЦЬ.