Нас було троє – я, Сніжана і Лена. Познайомилися ще на першому курсі, і з тих пір були не розлий вода. Думали, ми найкращі подруги, але лише один випадок показав, як сильно ми помилялися…

Одного разу мені зателефонувала Сніжана і сказала, що вони з Оленою сидять в кафе, і запросили мене. Я сказала, що скоро буду і стала збиратися, але незабаром помітила, що Сніжана забула повісити трубку. І я почула досить цікаву розмову.

– Зараз прийде…

– Навіщо ти її покликала, нам і вдвох весело.

– Так образиться.

– І що? Подумаєш. Припреться зараз у своїй розтягнутій футболці. Взагалі, коли вона в останній раз купувала одяг.

А фарбувалася в останній раз напевно років 5 тому.

– А ти бачила її плаття? Потім – дзвінкий і довгий сміх. Я вимкнула телефон. Було неймовірно прикро, але я вирішила не спускати все на гальмах.

Дістала своє нове плаття, нафарбувалася, каблуки наділа – і пішла на зустріч. “Подружки”, природно, підскочили, стали обніматися і сипати на мене компліментами.

Я дивилася на них і посміхалася. Незабаром вони запропонували пройтися по магазинах. “Відмінно. Зараз я їм покажу”.

– Так, дівчата, гарна ідея. А то я втомилася ходити в розтягнутих футболках.

Було зрозуміло, що вони не очікували такого. Але моє шоу тільки починалося.

– А як вам макіяж?

– Красивий, а чому питаєш?

– Так ось років 5 вже не фарбувалася.

Думала, руки вже не пам’ятають. І взагалі, ви чудові подруги, що стільки років приймали мене з розтягнутою футболкою і без макіяжу. У цей момент всім стало ясно, що ранковий телефонний дзвінок не завершився тоді, коли планувала Сніжана.

– Та заспокойся ти, ми ж просто пожартували.

– Я оцінила жарт. Спасибі за те, що стільки років були моїми подругами. Але з сьогоднішнього дня забудьте номер мого телефону.

А ви як вважаєте правильно вчинила?