До сестри в Італію я поїхала не з доброго життя. Іванка старша за мене всього на два роки, і ми з нею в дитинстві і юності завжди трималися разом. Але потім все змінилося – я захотіла вчитися, а моя сестра університет кинула заради кохання.

У нас є сусіди, які давно всією сім’єю виїхали в Італію. Ми їх багато років не бачили, а якось вони всі повернулися додому продавати свій будинок, та й родичів провідати, бо вони вже вирішили, що залишаться в Італії.

У тітки Тамари було двоє синів: Тарас і Олександр, і старший її син, Тарас, сподобав собі мою сестру Іванку. Вони почали зустрічатися, потім він поїхав, але телефонував їй щодня, а потім вирішив забрати Іванку до себе.

Мама тоді просила сестру, щоб вона хоч навчання закінчила (вона тоді була вже на третьому курсі), але Іванка була настільки закоханою в Тараса, що вона не захотіла нікого слухати – залишила навчання в університеті і поїхала в Італію. Там вона вийшла заміж за Тараса.

Про те, що її чоловік дуже жадібний, я зрозуміла майже з самого початку, бо коли ми з мамою і татом приїхали до них в Італію на весілля, то вони дозволили нам у них побути рівно 2 дні. Уявляєте, ми перший раз в Італії, я хотіла все роздивитися, сподівалася побути хоча б тижнів зо два, але Тарас нас посадив в бусик і ми повернулися додому (дорогу туди і назад оплачували ми самі).

Я бачила, як сестрі від цього було незручно, але що вона могла зробити? Іванка теж лише щойно приїхала, в новій країні вона ще нічого не заробляла, жила в квартирі чоловіка і за його гроші, тому зробила все, як він вирішив.

Ми з мамою сподівалися, що коли Іванка там обживеться, то вона обов’язково нас запросить ще до себе, щоб ми добре роздивилися Італію, але за ті 12 років, що сестра прожила в Італії, вона жодного разу нас до себе так і не запросила, а вдома була всього 2 рази. Мамі вона часто телефонує, мені рідше, таке враження, що вона про нас забула, хоча Іванка вже добре влаштована в Італії, і сама непогано заробляє.

А у мене щось нічого не ладиться – ні з роботою, ні з особистим життям. Мені 30 років, я незаміжня, дітей не маю. От моя мама і стала наполягати, щоб я до сестри їхала, вона сподівається, що в Італії я зможу і своє фінансове становище покращити, і особисте життя влаштувати.

Мама зателефонувала сестрі в Рим, і попросила, щоб вона мені допомогла – прийняла у себе і з роботою допомогла, хоча б на перший час. Іванка погодилася, і я стала збиратися в дорогу. Грошей відкладених у мене не було, тому мама дала мені своїх 500 євро, які у неї були в сховку на чорний день, і ще 500 євро вона позичила. Так що приїхала я до сестри в Італію, маючи тисячу євро в кишені.

Я сподівалася, що мені цих грошей вистачить на перший час, адже я планувала жити у сестри, і вважала, що ми про все домовилися. Та вийшло трохи все не так, як я собі уявляла.

Сестра з чоловіком вже мають доволі непоганий будинок на околиці Риму, вони взяли його під виплату. Прийняли вони мене у себе, виділили маленьку кімнатку, але я і тому була дуже рада. Мови я не знала, тому мені було важко з пошуком роботи. Минув місяць, а я так нічого і не знайшла.

Ті гроші, які привезла з собою, я намагалася особливо не витрачати, економила, але продукти купувала – коли на 30 євро, коли на 50, бо мені було незручно повністю жити за рахунок сестри.

Але одного разу вночі я не спала, і випадково почула розмову сестри з її чоловіком. Тарас наполягав на тому, щоб я від них з’їжджала, а ще, щоб я заплатила їм за той місяць, коли я жила у них. Сестра сказала, що їй якось незручно таке мені говорити, але Тарас відповів, що все, що стосується грошей, навіть до родичів не варто робити ніяких поблажок.

В ту ніч я вже не спала, а вранці сказала сестрі, що я вирішила повертатися додому. Я залишила в своїй кімнаті на тумбочці 500 євро, які в мене ще залишилася з тієї тисячі, ще 130 я залишила собі на дорогу назад, і поїхала додому.

Мама мене аж ніяк не очікувала побачити, тому стала розпитувати, що сталося. А мені було так образливо через сестру, що я боялася, що як я почну мамі все розповідати, то просто розплачуся.

Я ніяк не можу збагнути, як моя рідна сестра могла так зі мною вчинити? Невже для них гроші і справді важливіші за родинні стосунки? На її місці я б так ніколи не вчинила.

Після цього я навіть не хочу з нею спілкуватися. Але і мамі не хочу все в подробицях розповідати, адже Іванка теж її дитина, не хочу її в маминих очах очорнювати, але я вважаю, що сестра таки вчинила дуже негарно по відношенню до мене.

Джерело