– Доню, маю новину для тебе. Брат твій приїхав, сказав, що житиме у нас. Ти ж не проти? – запитала мене по телефону мама.

Я не знала, що їй відповісти, адже якось недобре відмовляти рідному брату, але і впускати його в свою хату я теж не хочу. Мені 40 років, я вже 6 років живу в Чехії. Але в селі у мене залишився великий будинок. Саме в ньому і захотів поселитися мій брат.

Нас з братом мама виховувала сама, свого батька ми зовсім не знаємо. Жили ми настільки бідно, що й згадувати не хочеться: хата стара, грошей не було, а також не було одягу і їжі. Я мріяла про те, як я виросту, і стану добре їсти, гарно одягатися, і обов’язково у мене в планах було збудувати будинок.

В 20 років я вийшла заміж. У мого чоловіка теж нічого не було, він прийшов жити до мене. Ми обоє багато працювали і почали будуватися.

Будівництво рухалося дуже повільно, бо це шалені гроші. Будувалися ми майже 10 років, а потім мій чоловік знайшов собі іншу, і лишив мене з недобудованою хатою і двома дітьми.

Я тоді просила свого рідного брата, щоб він допоміг мені добудуватися, бо у нього була така можливість, але він мені відмовив.

Я довго думала, що робити, ще й мама підкидала дров у вогонь, картала мене, що я її ганьблю між людьми, бо таке на подвір’ї влаштувала, що такого ні у кого немає.

Гори піску і шутру і мене не тішили, а що я могла зробити? Грошей, щоб продовжити будівництво, у мене не було.

А 6 років тому я вирішила їхати за кордон, стала в Чехії заробляти гроші, і за них довела будівництво до кінця. Тепер у мене гарний дім, але повертатися поки-що я не збираюся, бо забрала дітей до себе.

Брат мій відразу після школи поїхав в обласний центр вчитися, а потім там і залишився. Знайшов гарну роботу, одружився, жили вони з дружиною доволі заможно, але мені брат нічим ніколи не допоміг.

А рік тому брат розлучився, спочатку знімав квартиру, а зараз він грошей не має, тому попросився жити до нас. Хоча добре знав, що хата моя.

– Я не можу вигнати сина, у нього тут також є частка, – каже мені мама.

– Частка? Ти це серйозно? А чого ви не говорили про частку, коли я будувалася? – питаю.

Брат таки поселився у нас, але це ще не всі сюрпризи. Нещодавно він привів додому свою нову пасію. І що мені робити? Все, що я надбала, тепер я маю віддати просто так брату?

Джерело