Після свого весілля я стала частиною нової сім’ї і тоді побачила, наскільки відрізняються наші сім’ї, різниця була колосальна. Для його батьків ми обидва — діти, які потребують підтримки. Не дивлячись на те, що ми живемо в різних містах, вони завжди намагаються нам допомогти – продуктами, грошима.

Мої батьки – зовсім інші, в нашому житті вони практично не беруть участі. Навіть якщо їх попростити про щось, вони відмовлять. На сімейні урочистості нас теж не кличуть, прикриваючись тим, що я працюю (так сталося, що ми працюємо з мамою в одному невеличкому магазині і працюємо ми позмінно).

Участь їх у нашому весіллі пройшла також дуже дивно. Було домовлено, що свято мої батьки беруть на себе, у той час як батьки чоловіка забезпечують нас обручками та сукнею. Ми були проти урочистостей, але батьки мої наполягли, бо на святі дуже хотіла побувати моя старша сестра, яка проживає за кордоном і з’являється у нас лише раз на рік.

Зрештою, урочистість мені не сподобалася. Мені здалося, що все це батьки зробили лише для того, щоб покрасуватися перед своїми знайомими, тому що із родичів чоловіка на весіллі були тільки його батьки та двоюрідна сестра.

Батьки чоловіка як подарунок на весілля подарували солідну суму грошей, яку ми могли витратити на весільну подорож. Подарунком моїх батьків було те саме торжество, якого ми не хотіли і сума грошей, яка можна порівняти з однією моєю зарплатою.

Тепер, майже через два роки після весілля, у свекрухи з’явилася потенційна можливість придбати нам квартиру. Грошей поки що немає, але вони можуть з’явитися. Мої батьки підключилися до цієї теми несподіваним чином.

Замість того, щоб запропонувати допомогу в покупці квартири в новобудові, вони запропонували купити свою стару квартиру за зниженою ринковою ціною, бо купити квартиру в новобудові вони хотіли! Новобудова будується якраз через дорогу від старого будинку.

Я зовсім не зрозуміла цієї позиції. Було почуття, що батьки хотіли нажитися на нас і на свекрах, але я не могла в це повірити. Вирішила своїми переживаннями поділитися із сестрою. Поступово розмова перейшла і на тему весілля, поїздок та запрошень на урочистості. Мало того, що сестра мене не підтримала, так вона відразу розповіла про це мамі, хоча я просила не говорити їй нічого.

У процесі розмови з’ясувалося від сестри, що мої батьки не бачать жодного сенсу тримати зв’язок зі свекрами (ні дзвонити, ні зі святами вітати), тому що, виявляється, його сім’я винна нашій за те, що вони прийняли мого чоловіка в сім’ю, і дозволили нам жити в квартирі сестри, яка була порожня. Так, оренду ні сестрі, ні батькам ми не платимо, але комунальні та ремонт у цій квартирі ми робимо за власний рахунок.

Тож виявляється, що я ще й винна. Мені зробили весілля, дозволили жити просто так у квартирі, хотіли мені за такою вигідною ціною стару продати квартиру. Може, я чогось у цьому житті й ​​не розумію, але в моїй уяві батьки з дітьми поводяться не так.

Сестра, виявляється, була не в курсі, що у батьків був у планах переїзд, як і свекри – з ними батьки не говорили, з «вигідною» пропозицією звернулися тільки до мене та чоловіка. Ось як це все зрозуміти?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Джерело