Скоро я стану багатодітним батьком. Ми з дружиною живемо в однокімнатній квартирі та нам ледве вистачає коштів на прожиття. Власне житло придбати у нас немає можливості. У моїх батьків велика трикімнатна квартира. В мене немає ні братів і сестер, ще після народження другої дитини батьки почали натякати, що хочуть віддати цю квартиру мені.

Це була тільки їхня ініціатива, я не наполягав та, тим більше, не хочу виганяти батьків на вулицю з власного дому. Крім цієї квартири у них є прекрасним будинок де є садок і город, але цей будинок знаходиться в селі, вони там проводять літо, але не мають наміру туди переїжджати.

Проте зараз, коли ми з дружиною чекаємо на третю дитину, я вже став говорити їм прямимо що було б непогано, якби вони проживали в будинку селі, а ми з дітьми переїхали у їх трикімнатну квартиру. Краще це зробити зараз, поки дитина ще не народилася. Я хочу, щоб в дитини були хороші умови для життя.

Батьки відмовляються переїжджати в село тому, що там не проведені комунікації, газу в будинку немає, туалет на вулиці, опалення від невеличкої грубки. Проте це все можна виправити.

Батьки дружини взагалі не мають наміру допомагати. Вони за увесь час після нашого одруження були в нас дома лише раз, з внуком ніколи не сидять і про квартирне питання вони не турбуються.

Крім моєї дружини у них є ще й син і всю увагу отримує він. Про свою доньку вони забули, я так розумію.

Я вважаю це несправедливим тому, що ми народили для них онуків, а вони не хочуть забезпечити нам нормальне проживання.

КІНЕЦЬ.