Соня вирішила прийняти вечірній душ після довгого робочого дня. Але коли вона спробувала відкрити кран, він зламався прямо в руках, обрушивши потік води на її ноги. Вода швидко наповнила ванну кімнату. – Ой! Що ж мені робити? – Закричала вона в розпачі. На її крик відгукнувся сусід з поверху нижче, Максим, молодий хлопець із темним волоссям та гарними очима, який нещодавно переїхав до цього будинку. – Ви в порядку? – Запитав він, вбігаючи в її квартиру. – Подивіться! – Відчайдушно кричала Соня, вказуючи на розбитий кран. – Уся ванна затоплена!
Коли моя дочка повернулася додому, вона сказала, що дуже хоче мені дещо розповісти, але попросила не говорити про це її матері. Вона вагалася, благаючи мене не сердитися.
Не встигла вона закінчити свою думку, як її перервав телефонний дзвінок. Залишившись у нерішучості, я став судомно думати про всі можливі варіанти закінчення нашої розмови.
За її нерішучістю я зробив висновок, що вона може бути ваrітною. Я спробував осмислити наслідки, подумки готуючись підтримати її і навіть вітаючи ідею стати дідусем.
Коли дочка закінчила телефонну розмову, я спробував заспокоїти її, запевнивши, що ми допоможемо їй з її незапланованою ваrітністю. Дочка виглядала спантеличеною.
– Ваrітність? Про що ти кажеш, тату? – засміялася вона. Не встигла вона уточнити, як її відвернув інший дзвінок. Тепер мої думки потекли в іншому напрямку.
Чи виходить вона заміж? Вона хоче познайомити мене із зятем? Я почав планувати витрати на весілля. Нарешті дочка сіла і, бачачи моє роздратування, перейшла до справи.
Вона хотіла купити новий телефон у подарунок мамі на ювілей і мені потрібно було внести певну суму. Менеджер магазину, що наполегливо дзвонив, пропонував знижки.
Заспокоївшись, я з радістю віддав дочці гроші, посміюючись з того, що в моїй голові пронеслися такі дикі ідеї.
КІНЕЦЬ.