З моєю подругою Світланою сталася, м’яко кажучи, дуже прикра ситуація. Я сама була дуже здивована, коли дізналася про це і, щиро сказати, навіть не знаю, як би я вчинила на її місці, хоча й досі не знаю, чи правильно вчинила саме вона.

– Загалом, вивела я цього Андрія на чисту воду вчора, – поділилася Світлана зі мною. – Взяла та й написала все його дружині. А що? Я вважаю, що вона має знати, що чоловік її з іншими гуляє. Побачення призначає при дружині та двох дітях своїх.

Світлана познайомилася з Андрієм кілька місяців тому. Він ще відразу справив на неї дуже хороше враження: розумний, добрий, з хорошим почуттям гумору чоловік.

Андрій дуже легко міг підтримати розмову, виявляв безсумнівну ерудицію та начитаність. Він говорив, що доля його щось зовсім не склалася так добре, як він того хотів, скаржився на непросте життя, його просто хотілося пошкодувати дуже, після цих слів.

А сама Світлана в свої 32 роки й досі самотня. Вона дуже зраділа, що зустріла такого хорошого і розумного чоловіка, навіть не вірилося в своє пізнє жіноче щастя. Адже останнім часом, на жаль, їй теж в житті особливо не щастило.

– І коли я вже дуже зневірилася, що хороші і добрі чоловіки взагалі ще існують – раптом знайшовся такий чудовий Андрій! – розповідає Світлана.

Якийсь час вони багато спілкувалися, Андрій запрошував її в кафе і до ресторану. За першим побаченням відразу пішло друге, згодом третє.

Світлана була дуже щаслива та іноді з’являлися думки про те, що Андрій має її покликати заміж. Вона мріяла про це, як і кожна жінка, яка зустрічається з чоловіком своєї мрії. Андрій був дуже тактовним, уважним, великодушним, кожен день зустрічав Світлану з роботи, дарував квіти і цукерки, проводжав додому.

А потім світ для моєї подруги просто перевернувся – Світлана, раптово, дізналася, що Андрій вже й так одружений.

– Його випадково побачила моя колега, і впізнала відразу! – сумно повідомляє Світлана. – Виявляється, вони живуть в одному будинку, свої автомобілі паркують поруч. Розповіла мені, що у Андрія дружина є, дитина, а скоро народиться й друга. Банальна історія така – дружина його зараз вся в клопотах, дитина п’яти років у бабусі сидить, а батько, виявляється, просто живе своїм власним життям.

Звичайно, Світлана спочатку не повірила, що таке взагалі можливо, спочатку навіть сміялася з того. Не може бути такого, колега помилилася скоріше за все.

Але вона показала сторінку в соцмережі дружини Андрія, і дійсно там було багато фото й з ним. Вони щасливі, посміхаються, наче все добре в їх родині.

Сумнівів не було: з фото на Світлану дивився її Андрій, вірніше чужий чоловік, який тримав за руку дружину.

Коли Світлана стала розмовляти про все з Андрієм він сказав, що вона не все так, як є, зрозуміла, і, з рештою, він ніколи не обіцяв одружитися з нею.

Розставання виявилося зовсім непростим. Майже два тижні Світлана сумувала, взяла відпустку на роботі, адже хотіла побути сама. А потім добре подумала і раптово зважилася, взяла і написала дружині Андрія великого листа – про все, що було.

– Ну ось навіщо ти це зробила? – зітхає колега, краще б я не казала тобі. – Тобі не легше, а їй як? Навіщо ти влізла? Жінка все-таки дитину чекає. Відійшла б в сторону спокійно, та й все! А вони собі, як хочуть, так і живуть.

– А нехай знає, з ким живе, що за людина її чоловік, – переконана в своїй правоті Світлана. – Мені теж її шкода, повір. Я відчуваю себе винною перед нею, хоча немає моєї вини. Дружина Андрія теж не знає правди, як не знала її я. Тепер хай зробить свій вибір сама, можливо і її життя зміниться на краще.

Інколи Світлана сумнівається, чи правильно вона вчинила, сказавши правду дружині, адже колежанка каже їй, що вона не права. Але коли поставила себе на її місце, то вирішила, що краще знати правду, бо вона її не знала, тепер їй лише гірше. Хіба не так?

Джерело