Так прикро мені не було навіть тоді, коли я розлучилася з чоловіком. Днями я йшла по вулиці з дітьми, і ми випадково зустріли мого колишнього чоловіка. Він був не один, а з сином від першого шлюбу.

Наша спільна 5-річна донечка відразу батька впізнала, і підбігла до нього.

– Тату, купи мені морозиво, – щиро попросила Тетянка.

Але чоловік сухо відповів дитині, що сьогодні у нього немає грошей, і морозиво він купить на наступний раз. Найприкріше те, що його син в цей час тримав в руках морозиво, яке очевидно купив йому батько.

Я пояснила нашій донечці, що батько не сподівався на зустріч з нами, тому не взяв з дому грошей. А щоб вона не плакала, я пообіцяла, що сама куплю їй те морозиво.

Але у мене в голові не вкладалося, як рідний батько може так поводитися з своєю дитиною. То морозиво коштує максимум 30 гривень, і повірити в те, що у чоловіка при собі не було таких грошей, я не могла.

Я двічі виходила заміж, і двічі мені не щастило з обранцями. Мій перший чоловік був на 8 років старшим за мене. Наші батьки з обох сторін дуже хотіли, щоб ми одружилися, так що це був практично “шлюб за розрахунком”.

Але цей чоловік мені сподобався, я повірила йому, сподівалася, що ми зможемо збудувати міцну родину, тому і погодилася вийти за нього заміж. Невдовзі у нас народився син Максим.

Я сиділа вдома в декреті, а чоловік в цей час знайшов собі іншу. Коли я про це дізналася, то дуже плакала, бо не знала, що мені тепер робити. І навіть при цьому всьому, я готова була зберегти сім’ю, хоча б заради сина. Але перший мій чоловік таки пішов до іншої.

Залишилася я сама з сином, нікого собі не шукала, бо мені було не до того. Але мій другий чоловік сам мене знайшов. Я познайомилася з ним випадково, на вечірці у спільних друзів. Руслан, як і я, теж був розлучений і мав у першому шлюбі сина, трохи старшого за мого Максима.

Я навіть не сподівалася, що з нашого з ним спілкування вийде щось серйозне, але Руслан відразу показав, що його наміри щодо мене дуже серйозні.

Ми одружили всього за три місяці після нашого знайомства. Я була щаслива і не помічала очевидних речей. І коли потім все зрозуміла, то мені аж страшно стало, та було вже пізно.

Руслан продовжував кохати свою першу дружину, а зі мною він зійшовся від безвиході, бо вона вже заміж вийшла. Зрозуміла я це тоді, коли народила нашу спільну донечку і побачила, що чоловік зовсім не приділяє їй уваги, а говорить лише про свого сина від першого шлюбу.

Зустрічався він з ним часто, і до мене теж з часом дійшло, що Руслан таким чином хоче зберегти спілкування з своєю колишньою.

Так ми прожили майже 4 роки, а потім наші стосунки настільки зіпсувалися, що ми вирішили на певний час розійтися, щоб в паузі зрозуміти, що й до чого.

Але цей експеримент ні до чого доброго не привів – ми з Русланом розлучилися. Я залишилася одна з двома дітьми. І ось тепер ця неприємна зустріч з Русланом… Ніяк не можу забути то морозиво… Як він міг не мати з собою 30 гривень? Що це було?

Я його набрала на наступний день, питаю – як він міг. А він мені каже, що якщо нашій донечці треба було купувати морозиво, то і Максиму треба було б купувати, а це вже 60 гривень!

Мене його відповідь так розчарувала, що словами не описати. Я готова його викреслити з свого життя. Тільки от Тетянка все питає, коли тато поведе її на морозиво, а я не знаю, що їй відповісти.

Джерело