У мене є дві подруги обоє заміжні і мають дітей. Але чоловіки ставляться до них по-різному.

Чоловік Мирослави завжди прискіпується до неї. Йому не подобається усе, що дружина робить. Він постійно каже їй, що вона погано готує, не вміє прибирати і діти в них недоглянуті.

Зовнішність дружини йому теж не подобається. Він каже, що вона товста, хоч це є брехнею. У Мирослави чудова фігура. Йому не подобаються веснянки на обличчі дружини і довгі пальці.

Гардероб жінки теж не подобається її чоловіку. Він завжди її критикує. Моя подруга з усіх сил старається догодити чоловіку, але їй це не вдається.

У мене є інша подруга, звати її Галина. Чоловік її обожнює. Але вона не є красунею. Вона маленька зростом – зріст у неї 165, вона ніколи за собою не слідкує. Волосся у неї зачесане абияк, а манікюр вона ніколи не робить. Одягається подруга жахливо.

Під час розмови вона  завжди вживає ненормативну лексику. Мені інколи з нею соромно говорити.

Кожної суботи Галина іде в бар з подругами і повертається додому пізно в ночі. Вона каже чоловікові, що хоче відпочити від нього та дітей.

Чоловік дуже любить Галину, він усе для неї робить. Артур дуже гарний та вихований, тому ніхто з наших знайомих не розуміє чому він обрав некрасиву та невиховану жінку.

Коли Галина відпочиває з подругами її чоловік сидить з дітьми. Він прибирає вдома, готує їжу та гуляє з доньками. Артур кожного разу просить свою дружину повертатись додому швидше, а вона його не слухає.

– Ти мене любиш, тому маєш відпускати погуляти з подругами. Щаслива жінка – щаслива сім’я. – каже вона чоловіку.

Ось, що я зрозуміла, що якщо чоловік дійсно любить жінку він не буде шукати недоліки, він буде любити її такою, якою вона є.

КІНЕЦЬ.