Більш люблячої та дружної пари, ніж Марта з Кирилом, я й уявити не можу. Вони, здавалося, були створені один для одного. Підходили і зовні, і характером, і за світоглядом. Одна біда – дітей народити у них не виходило. За десять років чого тільки вони не перепробували, яких тільки гормонів не наковталися, і яких процедур не пройшли. Все марно.

Коли сили залишали Марту, Кирило її підтримував і стверджував, що головне не втрачати надії і все в них вийти. Але потихеньку і він став здаватися. Якоїсь миті вони змирилися зі своєю долею. Марта тишком-нишком подумувала про усиновлення, але не була впевнена в тому, що Кирило її підтримає.

Якось Кирило сказав, що йому треба з нею поговорити. Марта подумала, що та сама ідея напевно прийшла і до чоловіка, як це часто з ними бувало. Але почула вона щось абсолютно неможливе. — Марто, не знаю, чи зможеш ти мене пробачити? Я тобі зрадив.

— Ти її любиш? — Ні, я тебе люблю і зрадив якось по-дурному. Вона працює у моїй компанії. На корпоративі я випив зайвого, навіть не пам’ятаю до ладу, як це вийшло… Як я їй дозволив. — Ти боїшся, що не встоїш і наступного разу? — Ні… не знаю… Ні, я просто не знаю, як з нею працювати після цього. Почувши про звільнення, дівчина гірко заридала і почала дорікати Кирилові за несправедливість. І він залишив її у штаті.

А за місяць дівчина щаслива була повідомити Кирилу про свою вагітність. Кирило навіть перевіряти не став. -Марта, я йду. Ти мусиш мене зрозуміти. Вона розуміла, але біль був непомірним. Він пішов, а вона осіла на підлогу в коридорі і продовжувала сидіти в якомусь ступорі, не в змозі зрушити з місця. Опритомніла Марта в лікарні. Молоденька медсестра повідомила їй, що сусідка побачила відчинені двері і вирішила перевірити, чи все гаразд. І виявила Марту,

що лежала на підлозі в непритомності. — А, матусю, прокинулися? — До кімнати зайшов лікар. — Яка матуся? – не зрозуміла Марта. — Ви, ви голубонько. Не хвилюйтеся щодо непритомності. Із вагітними це трапляється. І у вас, і у малюка все гаразд. Не розмусолюватиму, Кирило повернувся до Марти.

Вагітність його співробітниці виявилася брехнею, а сама дівчина – звичайною мисливцем за заможним мужиком. Звичайно, Марта простила чоловіка, чи їй не знати, що для нього означала звістка про можливу дитину. Їхнє невгамовне бажання народити дитину не могло пройти непоміченим там, нагорі. І тепер вони з нетерпінням чекають на народження доньки.

Джерело