Усе почалося з того, що ми вирішили знімати одну квартиру з сестрою з метою економії. А тепер мене просять куди завгодно з’їхати, звільнивши кімнату для племінниці

Коли нам з Анною було двадцять і вісімнадцять, ми вчилися в одному університеті й обом було далеко добиратися до універу, катаючись трьома транспортами, ми вирішили разом почати знімати квартиру. Я була старшою, у мене вже був підробіток, а Ганна на першому курсі тільки стипендію за житло віддавала. З продуктами якось мама допомагала, але в основному нас все одно забезпечувала я.

З роками це змінювалося, я не сперечаюся. Бували часи, коли я сиділа без роботи, а Анна працювала за двох, а іноді все траплялося навпаки.

Оскільки я завжди гналася за успіхом на роботі, а ще була ходячим комплексом, із хлопцями в мене не ладналося, а ось Анна дуже швидко обзавелася молодою людиною і через рік після випуску вони розписалися. Так ми стали жити втрьох.

Мене ніколи не змушували почуватися третьою зайвою – у нас було дві кімнати, ми були просто хорошими сусідами і не заважали одна одній, але лише доти, доки Ганна не оголосила, що чекає на дитину.

І сказано це було не для того, щоб усім разом порадіти, а щоб заздалегідь озвучити привід і я від них переїхала.

Тепер-то їх було двоє, платити за оренду вони й самі могли, а мене виганяли, бо сподівалися мою колишню кімнату використовувати як дитячу.

У мене за спиною вони вже все обговорили з роботодавцем, і той дозволив тимчасово розібрати моє ліжко і віддати йому деякі меблі, щоб було, де поставити дитяче ліжечко.

Я розумію, що племінниця важлива, і їм утрьох буде тісно в одній кімнаті, але мене до переїзду навіть не готували – поставили перед фактом, що я маю переїхати, і якнайшвидше, тому що вони хочуть зайнятися дитячою до народження дівчинки.

Для мене переїзд – це стрес. Це додаткові витрати і проблеми, а жити з кимось стороннім я ніяк не хочу. А знайти квартиру недалеко від роботи з хорошими умовами і прийнятною ціною досить важко за тиждень.

Але Анну це не хвилює, і батьки в цьому питанні на її боці. Усі кажуть, що я повинна зникнути і не заважати “молодій сім’ї”, адже я вже доросла і сама теж могла б обзавестися чоловіком і дитиною, а так бовтаюся по інтернет-оголошеннях про оренду…

Виходить, молодша сестра мене підвела і кинула. Дуже негарно, як мені здається. Ми ж рідні, прожили стільки років разом, а тепер вона буквально виганяє мене, тому що в неї тепер своє, особисте щастя, в якому для мене місця зовсім немає.

КІНЕЦЬ.