Я завжди дотримувалася такої думки, що все в житті повертається бумерангом. У тому сенсі, що якщо ти зробив щось хороше для іншого, то це повернеться тобі.

Так само і з поганими вчинками. Тому протягом усього життя я намагалася поступати з людьми по совісті. Поверталася я якось після роботи, в той день лив дощ. Небо затягнули сірі, грозові хмари. Похмура погода створювала похмурий настрій.

До всього іншого у мене були ще проблеми на роботі, тому настрій був дуже поганим. Час був пізній, на щастя, хоч у чомусь мне пощастило, на останню електричку не запізнилася.

Вона була напівпорожньою. Я сіла. Стала розглядати краплі дощу, що стікають по склу. Раптом помітила, що хтось на сусідньому сидінні залишив сумку. Сумка була чоловічою.

У ній виявилася дуже велика сума грошей і дорогий телефон. На такі гроші можна було б купити непогану машину. Я дуже здивувалася. Хто взагалі такі гроші тримає у себе готівкою і при цьому пересувається на громадському транспорті?

Раптово задзвонив телефон з сумки. Я розгублено підняла трубку. Чоловік на іншому кінці дроту дуже

переживав втрату свого майна, що нормально, в принципі. Ми домовилися зустрітися на наступній день, бо сьогодні вже занадто пізно. Юрій виявився дуже приємним молодим чоловіком. Він розповів, що це гроші на будівництво невеликої будівлі . Він керує процесом.

Чоловік мене дуже дякував і навіть пропонував грошову винагороду, але я відмовилася. Тому він запросив мене на обід. Ось Таким цікавим способом доля звела мене з майбутнім чоловіком.