Віка повернулася з роботи і здивовано дивилася на чоловіка, що лежав на дивані. -Ти чому так рано з роботи повернувся? — Запитала вона його. -Напевно захво рів — відповів він дружині, хоча виглядав він чудово.

Віка відразу ж здогадалася, що чоловік знову вдає, щоб не ходити на роботу. Ігор за три роки спільного життя працював зрідка, його періодично щось не влаштовувало – і він сидів удома доти, доки дружина не ставила йому ультиматум, не збирала речі, щоб піти з дому.

Він був розумним чоловіком і Віку не відпускав, тому що вона була головним годувальником їхньої родини. Якийсь час він старанно ходив на роботу, налагоджував стосунки дружиною, а потім знову звільнявся.

Причина завжди була: то зарплата маленька, то начальник поrаний, він колектив не до вподоби. Але цього разу Віка прямо запитала у чоловіка чи він звільнився?

На що отримала позитивну відповідь. Вона злилася на чоловіка, називаючи ледарем і дармоїдом і мовчки пройшла на кухню, розклала всі продукти в холодильник і пішла до своєї кімнати.

Ігор на таку поведінку лише звинуватив дружину в тому, що вона його ні в чому не підтримує. Але Віка розуміла, що так більше не може тривати, грошей ледве вистачає, їй потрібно постійно економити. А про себе вона взагалі забула.

Вона виходила заміж за нормального хлопця, а чоловік став жити за її рахунок. Ігор на її слова тільки засміявся. -А ти думала я пови нен тебе утримувати? — відповів він.

— Хочеш жити, сама працюй, а мені й так добре – сказав чоловік. Але він швидко зрозумів, що бовкнув зайвого. Віка почала збирати речі, вона була рішуче налаштована і більше не вірила йому. Вона вирішила, що після цього працюватиме лише для себе. Потім вона мовчки зібрала речі та поїхала до батьків.

Про те, як і на що жив Ігор, вона навіть не замислювалася. А він також продовжував зрідка працювати і зустрічався з дівчатами, від яких була якась користь. А Віка проживала своє найкраще життя після розлу чення з чоловіком дармоїдом. Зарплати вистачало, на себе вона витрачала і головне почала цінувати себе.

КІНЕЦЬ.