Постійно задаюсь питанням, чи можна назвати такого чоловіка чоловіком або й людиною взагалі? Протягом стількох років Микола ображав свою дружину, та намагався допекти словесно. Напевно, він вважав, що саме такого ставлення заслуговує жінка, яка не може мати дітей.

От від тих страшних днів минуло вже три роки. Розійшлись тоді на тому, що чоловік просто викинув Уляну на вулицю. А тепер побачив і був шокованим.

Жінка йшла у гарному платті, шикарно нафарбована та на підборах. Перед собою вона везла подвійну колясочку. І Коля спочатку навіть не повірив, що це саме та Уляна, яку він знав.

Всі ці роки він не особливо згадував про неї, а якщо й згадував, то думав, що вона, напевно, давно собі десь спилася і бродить під парканами. Лише зараз він одумався і збентежено запитав: «Стій, а це що твої малята?»

– Так, мої дорогенькі! – відповіла жінка, всміхаючись.

– І мої! – підійшов ззаду якийсь незнайомець та обійняв Уляну, а тоді нахилився та поцілував діток.

Тоді вони розвернулись та пішли до своєї автівки. Наостанок жінка лише озирнулась та з невимовним щастям в очах поглянула на свого колишнього. Напевно, вона давно відпустила минуле і ніяким чином до нього повертатись не хоче. А Микола скільки жив собі спокійно, то тепер навпаки поринув у думки про колишнє.

Ось так і всім жінкам нашої планети хочеться сказати, щоб знали собі ціну. Якщо поряд гідний та люблячий чоловік, то диво саме прийде у ваш дім. Лише потрібно відчинити йому двері. Щоб потім ось так могти відчинити двері свого автомобіля та помахати ручкою страшному минулому.

КІНЕЦЬ.