Степан Дмитрович полюбляє літніми вечорами проводити час на лавці біля під’їзду свого дому. Він вже досить старий, ходити важко, тому завжди при ньому кийок. Колись все було інакше.

Жив повним життям, був молодим, енергійним. Добре заробляв, був поважною людиною. За роки роботи на відповідальній посаді отримав від держави трикімнатну квартиру.

Вони з дружиною виховували двох доньок. Коли дівчата підросли, повиходили заміж, придбав кожній по двокімнатній квартирі. На пенсію виходив зі спокійною душею, обоє дітей були забезпечені усім необхідним. Ще й кожна мала власний автомобіль.

Життя на пенсії Степан Дмитрович уявляв якомога далі від міської метушні. Він мріяв, що вони з дружиною доживатимуть віку в селі на своїй дачі.

Там свіже повітря, городину свою могли б вирощувати. Але все перекреслила несподівана трагедія. Дружина Степана Дмитровича покинула цей світ ще до того, як вони встигли переїхати.

Жити на дачі без дружини у повній самотності чоловік не став. До того ж це б було надто важко морально. Кожен куточок в тому домі нагадував йому про його другу половинку, якої вже нема. Вони разом будували той будинок, разом облаштовували його інтер’єр. Єдиним правильним рішенням стало продати дачу, з якою пов’язано стільки світлих спогадів, які на жаль залишились в минулому.

Вторговані гроші вирішив поділити між доньками порівну. Старша Олена була не згодна з рішенням батька. Аргументувала це тим, що у неї на відміну від молодшої сестри троє дітей, а в Софії лише одна. Софія заперечувала, казала, що немає гарантій, що вони з чоловіком не захочуть стати батьками вдруге.

І що тоді? Знову ділити частку від продажу? У їхню суперечку втрутився батько. Він поставив їх перед фактом, що сам вирішить, як поділити кошти від продажу. Спершу треба продати дачу, а тоді вже розв’язувати інші питання.

Зрештою, Степан Дмитрович розділив отриману суму порівну. Пояснив це тим, що він ділить між своїми дітьми. А доньки хай розпоряджаються цими коштами, як вважають за потрібне і вже самі ділять їх між власними дітьми, якщо забажають. Він однаково любить всіх своїх онуків, але на старості його доглядатимуть не онуки, а діти, тому й відповідне рішення. Олена була не згодна з таким поділом.

Вважала, що батько вчинив не справедливо і навіть образилась на нього. А Софія не стала сперечатись і була впевнена, що він зробив все правильно. Яка різниця скільки в кого дітей. Як би в Олени була одна, а в неї три, її думка стосовно цього питання була б незмінною.

З роками здоров’я Степана Дмитровича лише погіршувалось. Олена не бажала доглядати за немічним батьком. А Софія була не проти, але тільки за тієї умови, що його квартира перейде у спадок саме їй. Догляд і ліки немало коштують, вона знатиме для чого це все. Проте, Олені й такий варіант не підходив.

Вона вважала, що квартиру потрібно буде поділити порівну, а піклування про старого батька – це компенсація того, як він поділив кошти, вторговані за продаж дачі. Поки що не зрозуміло чим завершиться уся ця історія, головне, щоб не лишили напризволяще батька, який дбав про них усе життя.

КІНЕЦЬ.