Я дуже чекала на онука, у всьому допомагала невістці Златі, поки вона чекала малюка. Живемо ми у сусідніх будинках з родиною сина, можна сказати, що сусіди. І ось народився Сергійко, став підростати. І тепер я зовсім не радію візитам маленького онука, а лишають його зі мною часто. Син на роботі 5 днів на тиждень, а невістка фотограф, і коли у неї є замовлення – півторарічний онук у мене. І це дуже важкі для мене дні і години. Сергійкові вже 1,5 роки, але я ніяк не можу до нього звикнути. Дитина дуже активна і ні до чого не привчена. В квартирі моїй, коли онучок у мене – все догори дном, ніхто мені не допомагає потім все прибрати. Забрали дитину – і пішли. А, ще поїли і гору посуду лишили
У мене один син, Богдан. Ростила я його сама, бо чоловіка рано не стало, а мої батьки і свекри живуть в іншій області. Було не легко, але я справилася.
Богдан виріс гідною людиною, закінчив виш, одружився, має нормальну роботу, допомагає навіть мені іноді фінансово на якісь крупні покупки на кшталт пральної машинки чи пилососа. Тут я всім задоволена, а розповісти хочу про інше.
Я дуже чекала на онука, у всьому допомагала невістці Златі, поки вона чекала малюка. Живемо ми у сусідніх будинках з родиною сина, можна сказати, що сусіди. І ось народився Сергійко, став підростати.
І тепер я зовсім не радію візитам маленького онука, а лишають його зі мною часто. Син на роботі 5 днів на тиждень, а невістка фотограф, і коли у неї є замовлення – півторарічний онук у мене. І це дуже важкі для мене дні і години.
Сергійкові вже 1,5 роки, але я ніяк не можу до нього звикнути. Дитина дуже активна і ні до чого не привчена. В квартирі моїй, коли онучок у мене – все догори дном, ніхто мені не допомагає потім все прибрати. Забрали дитину і пішли. А, ще поїли і гору посуду лишили.
Всюди Сергійкові іграшки, наче він тут мешкає, а не я. Дитина дуже примхлива росте, любить тільки дорогі іграшки і продукти, багато чого не їсть і батьки йому у всьому потакають.
Коли Злата чи син Богдан приводять мені малого, то обов’язково з листочком меню, де розписано, що я маю приготувати і котрій годині нагодувати малого.
Я кажу, мовляв, у мене супчик дієтичний є в холодильнику, рагу овочеве, пюре. броколі відварна чи котлетки, і все це дитині в такому віці вже можна давати, то мені кажуть, що Сергійко до такого не звик і треба йому запіканку чи суп-пюре готувати.
Зрозумійте, я пішла на пенсію. щоб мати трохи часу на себе, але по факту у мене забрали весь вільний час. я стала нянею, при чому – безкоштовною і попри свого бажання.
Я люблю онука, не подумайте. Але сидіти з Сергійком мені дійсно важко, я роблю це попри своє бажання. І що робити? прошу допомогти мені порадою. Як мені уникнути сидіння з дитиною і в той же час не зіпсувати стосунки з єдиним сином і невісткою?