Я дуже хочу повернутися на батьківщину через 13 років роботи в Італії, але не можу наважитися: думка про те, що на мене там чекає, вже лякає.

У свої 56 років, працюючи в Італії, я зіткнулася з несамовитою дилемою: чи повернутися додому на Різдво чи залишитися за кордоном?
Причиною моєї невпевненості стало одкровення про невірність мого чоловіка. Сусідка, яка також живе в Римі, повідомила мені, що мій на батьківщині має іншу жінку.
У мене складалося враження, що всі знали про це, крім мене. Я пропрацювала за кордоном 13 років, залишивши вдома чоловіка та двох наших дорослих синів.
Я допомогла обом синам побудувати власні будинки неподалік нашого, де вони тепер живуть зі своїми сім’ями.
Ця ситуація змусила мене замислитись: чому мої сини не повідомили мені про дії свого батька? Якщо сусідка була в курсі, то і вони напевно знали, але вважали за краще промовчати.
Я провела ніч у сльозах, дізнавшись про цю новину. Наступного ранку я зателефонувала синам, але вони спілкувалися як ні в чому не бувало, уникаючи будь-яких згадок про батька та його зради.
Потім я зателефонувала чоловікові, щоб запитати, як він почувається і чи варто мені повертатися додому?
Він висловив байдужість до мого повернення. Зараз я розриваюся: якщо я повернуся до села, то зіткнуся з приниженням від пліток про невірність чоловіка.
Одна ця думка вже нестерпна. І все ж я не хочу просто так поступитися чоловіком іншій жінці.
Я впевнена в правдивості тверджень сусідки, враховуючи, що мені відомо про минулу поведінку чоловіка. Це не перша його інтрижка: після однієї з них я переїхала до Італії.
З того часу все здавалося спокійним. Я багато працювала, посилала гроші додому, а чоловік допомагав будувати будинки нашим синам. Мої сини високо цінують його, що, можливо, і пояснює їхню мовчанку.
Зараз я перебуваю на роздоріжжі, не знаючи: чи повернутися мені додому чи все-таки залишитися в Італії, вдаючи, що не знаю всієї ситуації?
КІНЕЦЬ.