Працюю фокусником, і одного разу мене покликали до дитячого будинку, щоб я там показав фокуси. Діти любили фокус із кроликом, тому я вирішив почати з нього. Взагалі, я завжди показував виставу і одразу йшов додому, але не цього разу. Коли я завершив фокус, повернувся до дітей – побачив хлопчика з величезними блакитними очима.

Я довго стояв і дивився йому в очі, а коли вона попросила погладити кролика, я почав питати, чи подобаються йому тварини. Підійшла вихователька та вибачилася; сказала, що діти просто не бачили такого; я нічого не відповів, подякував і пішов.

Після того, як я прийшов додому, не міг забути цього хлопчика; я вирішив знову його відвідати, і він дуже здивувався, побачивши мене. Я купив йому подарунок, взяв фрукти, а він не міг зрозуміти, чому я так добре з ним поводжуся. Я став частіше приходити до нього, відводив його на каруселі, мені навіть дозволили взяти його до себе на вихідні.

Я відвіз його до себе на дачу, він був у захваті, коли побачив кролика, що бігає на траві. Я дозволив йому погладити тварину; у нас також була собака, хлопчик її теж полюбив. Я дуже хотів усиновити хлопчика, тільки от мені б не дали, тому я подзвонив колишній дружині і запропонував зустрітися.

розповів, що мені для усиновлення потрібен фіктивний шлюб, на що вона сказала, що готова і по-справжньому знову вийти за мене, так як новий чоловік виявився не таким, яким вона його представляла.

Коли я познайомив її з хлопчиком, вона уважно подивилася на його. Вона була в подиві: це був син її троюрідної сестри, якої не стало в результаті аварії. Ось такий збіг; зараз ми живемо всі разом і дуже щасливі.

Джерело