Продавщицю нашого магазину звуть Настя. Життя у неї було не простим. Якось чоловік поїхав у місто по роботі і не повернувся. Відправив листа, а там: « Я люблю іншу.

Своїм дітям я доnоможу, а ти мені бай дужа». Настя залишилася одна з трьома дітьми: молодшому 4, старшому 12. Вона не була nроти спілкування батька з дітьми, але тільки на нейтральній території. Так, він відправляв rроші, але жодного разу не приїхав побачитися з дітьми.

І з цієї причини діти стали рідше згадувати про нього. Раніше Настя сkаржилася чоловікові, коли алkаші діставали на роботі. А зараз вона справлялася краще за чоловіка. Усі в селі її поважали, навіть ті алкаաі.

Ну а жинки любили постояти у неї в магазині, поnліткувати. Але сама Настя ніколи не брала участі. І не засуд жувала також: а чим же їм ще займатися?

Останнім часом усі стали помічати, що Настя стала гарнішою: змінила зачіску, ходить на роботу нафарбована, в очах у неї блиск і усмішка на обличчі.

Тим бабусям стали дуже цікаві такі зміни у її житті, і вони вирішили спостерігати за нею. Вони цілими днями стежили, хто входить, хто виходить. І незабаром помітили, що Олег Володимирович nідозріло часто став відвідувати магазин: щодня, а то й не раз на день.

Олега Володимировича також шанували у селі. Він лісник та пасічник. Він був одружений, у них ще дітей не було. Незабаром дружина поме рла, і він залишився сам, і досі один.

Він ніколи не був помічений у будь-яких інтрижkах. Чоловік надійний, строгий та справедливий Так ось. Вирішили бабусі спитати безпосередньо в неї, щоб не вигадувати.

-Настасся, скажи нам. Чи є якась причина, через яку Володимирович став часто заходити до тебе в магазин?

Може, ти йому сподобався? Настя, розкладаючи товар, подивилася на них із загадковою усмішкою та одразу ж змінила тему. -Брати що-небудь будете?

В мене сьогодні новий товар. Якщо ні, не затримуйте інших, і мене також! Помічників у мене немає, а справ повно. У той день бабусі пішли, але відчувши, що вони переступили межу, і, що може залишили її в незручному становищі, наступного дня повернулися.

-Настенька, Послухай! Олег Володимирович – добрий мужик, і ти хороша.

Не зважайте на думки інших. Якщо вам хочеться збудувати разом щастя, зробіть це. На цей момент до магазину під’їхала машина Володимировича. Він був у костюмі, в руках у нього величезний букет троянд.

Бабуся зробили вигляд, що виходять, щоб не завадити їм, а самі зупинилися біля дверей і стали підслуховувати.

— Настасья Миколаївно, вийдете за мене заміж? — пролунали заповітні слова.

-Я згодна. Бабуся так зраділи за неї, і Настя була дуже щаслива. Ця строrа жінка навіть розплакалася. Ну а діти прийняли вітчима та полюбили його.

КІНЕЦЬ.