Ми з чоловіком розлучилися приблизно рік тому. Він просто закохався в іншу жінку, але я його не засуджую. Сама розумію, що останнім часом у нас ніяк стосунки не ладналися. І в нього свої інтереси, друзі, робота, а в мене все інше. Немає спільних тем, немає спільних знайомих. Ми маємо спільну доньку, їй уже 9 років.

Ми зберегли з чоловіком гарні відносини заради дитини. Донька нормально пережила наше розлучення, бо воно пройшло без kpиків, ckaндалів та свapok. Все було спокійно. Я трималася як могла, не показувала ні чоловікові, ні дитині своїх переживань. Але потім швидко змирилася з цією думкою: все одно ми, як чужі люди, жили в одній квартирі.

Після розлучення чоловік відразу зробив пропозицію своїй дівчині. Він залишив мені із донькою квартиру, завжди платив аліменти. Але я поки що не пускала доньку до нього до будинку, до його родини. Тоді він приїжджав до нас, гуляв із нею у дворі, ходив до парку, кафе. І все було гаразд. Якби не свекруха.

З самого початку вона мене не злюбила. То їй не подобалося, як я одягаюсь, як я готую, як впливаю на її сина. Коли ми розлучилися, вона прямо зацвіла, стала такою радісною та веселою. Коли в мене нарօдилася донька, вона все одно була незадоволена. -Мені синові треба було онука нарօджувати, спадкоємця, — говорила вона.

Після розлучення бабуся раптом згадала про свою онучку і почала її часто запрошувати до себе в гості. Я помітила, що після таких візитів, донька ставала нервовою і чогось постійно боялася. А одного дня дочка прийшла додому в сльозах і сказала: -Мамо, не віддавай мене в дитячий будинок, я буду завжди добре поводитися.

-Та хто тобі таке сказав? -Бабуся. Вона постійно каже, що у тата нова сім’я, і я нікому не потрібна, і ви мене здасте. Я відразу все розповіла колишньому чоловікові і навідріз відмовилася більше відпускати доньку до цієї ненօрмальної жінки.

Джерело