Я запропонував Насті одружитись, але так, як ми обоє хотіли пишне весілля, а грошей на нього не було, мені довелося їхати на заробітки в іншу країну. Звісно, не хотілось залишати кохану одну. Переживав, щоб на відстані нічого не змінилось у наших стосунках. Щоб її у мене ніхто не вкрав. І вона не знайшла якогось заможнішого та достойнішого.

Я дуже кохав свою дівчину. Настя у мене справжня красуня. У неї ідеальна фігура, вона струнка, не надто висока, розкішна сіроока брюнетка. Насті ніколи не бракувало чоловічої уваги, та обрала вона саме мене.

Наше перше знайомство відбулося коли ми ще навчались в університеті. Мені вона одразу запала в душу і я не став зволікати із запрошенням на побачення. З того часу минуло вже п’ять років. Ми обоє здобули вищу освіту та вирішили, що час створити сім’ю.

Кохана мріяла про розкішне весілля і я хотів відсвяткувати, запросивши багато то гостей. На це потрібні чималі гроші, бо бенкет у кредит, якось безглуздо. Єдиним виходом стали закордонні заробітки.

Та коли я приїхав додому, то замість розкішної красуні на мене чекала справжня пампушка. Настя дуже розтовстіла, в ній важко було розпізнати ту тендітну дівчину з якою я прощався пів року тому. Я стримувався як міг, аби не показувати своє здивування та розчарування.

Ми зідзвонювались щодня, але на відеозв’язок не виходили. Я і гадки не мав, що вона так себе запустила. Раніше у Насті ніколи не було проблем із зайвою вагою. Я подумав, що не слід розмовляти про це у перший же день після тривалої розлуки та вирішив зачекати до завтра.

Наступного дня, коли ми залишились на одиниці, я поцікавився, що вплинуло на такі разючі зміни у її зовнішності. Настя виправдовувалась, казала що через розлуку вона дуже сумувала і поганий настрій заїдала чимось смачненьким. Не встигла оглянутись, як на вагах засвітилась страшна цифра, а одяг перестав налазити.

Я розгублений, адже покохав її зовсім іншою. Через мої зауваження ми дуже посварились і я тепер не знаю чи варто боротись за наші стосунки. А що, як вона ніколи вже не схудне?

КІНЕЦЬ.