Після того, як ми з дружиною прожили рік, у нас народилася донечка. А згодом ще одна. Дружина пішла з роботи та почала займатися дітьми. І це дало свої плоди, адже вони зростали здоровими та радісними. У них було життєрадісне та щасливе дитинство. Дружина дуже їх любила та іноді мені здавалося, що вона любить їх більше, ніж мене.

Після того, як доньки виросли, у них почалося своє життя та вони поступово почали від нас віддалятися. Я сумував через те, проте згодом зрозумів, що це нормальний стан речей та змирився.

Після одруження старшої доньки ми з дружиною придбали їй квартиру. Ніхто з доньок не знає на що нам довелося піти, як багато працювати та в чому себе обмежувати, щоб назбирати гроші на цю квартиру. Донька була цьому неймовірно рада, оскільки до того вони жили в орендованій квартирі. А її чоловік сприйняв цей факт як належне. Ми витратили майже всі гроші на цю дорогу покупку, на квартиру для молодшої доньки коштів майже не залишилося.

Пройшло декілька років і уже молодша донька зібралася заміж. Ми познайомилися з майбутнім зятем та він нам дуже сподобався, скромний, вихований з хорошої сім’ї. Батьки нареченого нашої доньки не мали змоги придбати їм житло, тому донька розраховувала на нашу допомогу. Проте кошти, які ми збирали для купівлі квартири були витрачені на дороге лікування дружини.

Ми запропонували доньці жити з нами, адже у нас трикімнатна квартира. Але ця пропозиція її сильно обурила та вона не погодилась. Вона сказала, що ми з дружиною маємо взяти кредит на квартиру. Якщо ми це зробимо, то сплачувати за кредит доведеться мені одному, бо дружина не працює через стан свого здоров’я. Про цю розмову з донькою дружині я навіть не розповідав, щоб її не хвилювати. Тепер молодша донька вважає, що старшу ми любимо більше, адже старшій доньці ми квартиру купили, а молодшій – ні.

За все своє життя я ні разу не брав кредит, бо не знаю що буде далі та чи зможу я виплачувати його надалі. Цей конфлікт змусив мене поїхати за кордон на заробітки. Там працює мій друг та може мене влаштувати на роботу. Він давно уже там та придбав для обох своїх дітей по квартирі. Дружина не дуже зраділа цій новині та іншого вибору у мене не було.

Зі старшою донькою я не ділився цією проблемою, бо вона останнім часом сама дуже заклопотана, та й чоловік її до нас відноситься холодно. Я зовсім не думав, що так вийде і що житло для доньок стало першочерговою задачею, а те, як себе почувають їх батьки тепер дітей мало хвилює.

Ми уже виростили доньок, проте на старості років я все ще змушений працювати для того, щоб молодша донька проживала у власній квартирі. Друг сказав, що через чотири роки роботи я зможу придбати квартиру для доньки, а потім уже заробляти собі на старість.

Джерело