Ми познайомились на роботі, він був одружений. Нещодавно з’явився довгоочікуваний малюк. Мені було майже 30 років. Я розчарувалася у стосунках і вже нічого не чекала. Ми просто почали спілкуватися. Він мені допомагав, навчав, і непомітно для себе я закохалася. Почуття виявилося взаємним. Він подав на розлучення, і ми переїхали до орендованої квартири.

Він добре заробляв, тому коли колишня дружина підняла скандал, віддав їй все (квартиру, машину, меблі). Аби вона дала йому спокійно піти. Це було спільно нажите майно і, насправді, ділилося б навпіл. Але ми вирішили, що заробимо все самі.

Мій, уже на той момент чоловік, бачився з дитиною, вислуховував страшні скандали та прокляття у свій бік від колишньої дружини та її рідні. Була постійна ненависть та докори. Загальні знайомі казали, що вона шукає бабку, щоб проклясти мене. Але я в це не вірю. Хоча здоров’я у мене з кожним місяцем ставало все гіршим, ми обидва дуже нервували.

Колишня дружина намагалася шантажувати. Навіть після розлучення змушувала його залишити мене заради дитини. Присягалася йому в коханні. Дитина ще маленька, всього рік. Замість постійних нервів ми вирішили зачекати. Перестали спілкуватися з дитиною на якийсь час. І на подив його колишня дружина теж не підтримувала спілкування. Вона отримала все, що хотіла, у тому числі і аліменти в сумі 9 тисяч.

Минуло два роки. Чоловік, як і раніше, на хорошій роботі, тільки тепер ми влізли у великі борги, намагалися розпочати свою справу, але вона провалилася. Тепер платитимемо кредиторам багато років. Самі ледве оплачуємо орендовану квартиру, нічого не нажили.

А його колишня дружина вийшла заміж, народила і тепер почала знову нав’язувати спільну дитину. Він не пам’ятає чоловіка. Навіщо це? Вона пише, дзвонить, хоче, щоб чоловік сплачував ще й підготовчі курси. Каже, що грошей не вистачає й часу. Хоча їй бабуся та мати допомагають. Батьки чоловіка допомогу пропонували, але вона відмовляється під різними приводами, наполягає, що дитині потрібний батько.

Два роки був не потрібен, а тут потрібен. Дзвонить йому на роботу і брудом поливає. Я наполягаю на тому, щоб він не спілкувався з дитиною і не влазив у це знову. Нерви, сварки, вигуки, маніпулювання. Нехай сама виховує, грошей їй достатньо має бути. Тим паче новий чоловік бізнесмен із гарною нерухомістю.

Гидко від неї. Хочу сама народити, але ми в надто поганому матеріальному стані. Нізащо не дозволю чоловікові знову розпочати спілкування з нею. Він начебто згоден, але бачу, що з кожним її новим повідомленням та фотографіями дитини починає вагатися. Не знаю, як переконати його, що це не потрібно.

КІНЕЦЬ.