Ми із чоловіком прожили 20 років разом. Не можу сказати, що наш шлюб був межею моїх мрій, але жили ми непогано. У мого чоловіка були просто золоті руки, брався до будь-якої роботи.

Багато в чому завдяки його старанням ми змогли звести будинок. Ми виростили дітей, жили спокійно. А потім знайомі мені донесли, що він мені зраджує. Це було дуже несподіваним відкриттям. Я дуже розгубився і не знав, що робити. Тут свекруха мені порадила просто виїхати.

У мене зі свекрухою завжди були дуже добрі стосунки, вона у всьому допомагала нашій родині. Саме вона навчила мене готувати, могла допомогти порадою у складні часи.

Вона допомогла мені влаштуватися на роботу в Італію, де в неї була знайома. Вже 10 років я тут живу, заробляю дуже добре, допомогла дітям влаштуватися у житті та придбати дах над головою.

З чоловіком усі ці роки я не спілкувалася. Мені було відомо, що після нашого розл учення він одружився з іншою і переїхав до неї. Я спілкуюся зі свекрухою та дітьми.

Нещодавно дочка передала мені, що батько хво рий і хоче зустрітись зі мною, щоб попрощатися. Щиро кажучи, це мене дуже здивувало, тепер я не знаю, що робити. Напевно, кожна людина заслуговує на шанс на прощення, навіть якщо вона зрадник.

КІНЕЦЬ.