За стільки років роботи на касі Марія бачила всякого, але такого клієнта ще не було…

Знаєте, як воно буває. Якщо з самого ранку щось не вдається, то потім весь день коту під хвіст. Ось так було і в Марії. Спочатку вона проспала, бо забула поставити будильник звечора, потім запізнилась на маршрутку. Отож довелось витрачати кошти на таксі. І, о щастя, за кілька хвилин до початку робочого дня вона була у супермаркеті.
Так, жінка працювала на касі. Чого там тільки за день не буває. Сьогодні день нібито пройшов нормально, а от увечері без курйозу не обійшлося.
Прийшов до каси якийсь чоловік із маленьким сином. Неозброєним оком було видно, що люди вони заможні. Людей було багато, а от цей клієнт свої покупки викладати із візочка не поспішав.
В цей момент Маша вже почала нервуватись. Тоді незнайомець став оглядати свій товар та щось відкладати. Нібито ковбаса йому уже така не подобається, пробивати не треба.
Касирка поводила себе терпляче, але спокійно чекала. Тоді чоловік відклав ще шоколадку, тоді морозиво. Загалом, Марія запропонувала відійти до столика та посортувати все, а тоді зайняти чергу знову. Та такий варіант його не задовольнив.
Клієнт почав кричати на весь магазин, переходити на особисті образи та казати, що тільки такі невдахи за касою і можуть сидіти. Тоді він почав вчити свого сина, як потрібно жити, щоб не бути «як тітка».
Тут уже жінка не змогла стриматися та почала голосно плакати. Всі люди, що стояли в черзі стали обурюватись на нахабного клієнта та заспокоювати.
Коли один із чоловіків позаду побачив, що так справи не буде, то почав змушувати його вибачитись. Але таким людям гордість ніколи не дозволить так принижуватися, тому він просто покинув продукти, взяв сина за руку та пішов геть.
Марія всім подякувала і почала продовжувати свою роботу зі сльозами на очах.
КІНЕЦЬ.