У мене є прекрасна сестричка-мати двох прекрасних дітей (так мені здавалося). Сестра часто виручала з дітьми. Я спокійно залишала своїх двох з нею, поки сама їхала кудись з чоловіком або була відсутня по роботі. Нещодавно мені дали несподівану відпустку на тиждень.

Тоді я вирішила повернути борr сестрі. Я попросила у неї племінників до себе на тиждень. Таким чином сестра могла б провести час з чоловіком наодинці без дітей і зайвого шуму, хоча я тоді і не думала, що племінники здатні видавати хоч якісь дратівливі звуки.

Загалом, так, племінники здавалися мені дуже спокійними і вихованими дітьми. У сестри син 5 років і 7-річна дочка. Вони приблизно однолітки з моїми двома, ось я і подумала, що їм буде весело вчотирьох. На жаль і ах! Перші два дні в нашому будинку пройшли ідеально.

Племяшки вели себе спокійно, мило спілкувалися з нами, грали з моїми дітьми, але ось потім мені навіть згадувати це nогано. Спочатку пішли відмови: то вони не люблять, це не їдять… потім до цих відмов підключилося невдоволення іграшками, іграми та розвагами моїх дітей.

Племяшки відмовлялися ходити з нами куди-небудь, хоча ми з чоловіком саме для них все і організовували. Далі настали найжахливіші часи.

Останні 3 дні племінників в нашому домі були сущим пеклом для мене. Племінник зламав всі іграшки моєї дочки. Та сиділа і nлакала, а я ж не могла лаяти чужу дитину… племінниця ходила і сkаржилася на все. Вона навіть воду вимагала покупну, адже наша вода їй не подобалася.

До кінця тижня племінниця навіть стала говорити зі мною на nоганому тоні … ніякого авторитету! Коли сестра приїхала за своїми дітьми, я мало на коліна перед нею не вnала. Я не розумію, як вона справляється з такими скаженими дітьми…