Я довгий час працював над своїм матеріальним добробутом. Іноді доводилося працювати вечорами, у вихідні та на свята. Не встиг озирнутися, як мені стукнуло 35 років. Ні дружини, ні дітей, зате квартира та автомобіль. Так, я досягнув своїх матеріальних цілей, проте мені було страшенно самотньо. Я хотів прийти додому та щоб хтось мене там чекав, хотів чути дитячий сміх.

Добре, що у мене були друзі, з якими я міг провести вечір за келихом пива. Одного разу друзі покликали мене з собою на море та я погодився. Я не очікував від цього відпочинку нічого, просто хотів розвіятися від щоденних буднів.

Поряд з нами у сусідньому номері відпочивала надзвичайно красива жінка з чоловіком та донькою. Я мимоволі почав йому заздрити, адже й сам був не проти мати таку жінку та чарівну донечку. Поведінка чоловіка була вкрай жахливою, він щовечора вживав алкоголь та не викликав у мене поваги.

Ми з друзями інколи полюбляємо пограти в покер, це помітив наш сусід та приєднався до нас. Чоловіка звали Іван та він виявився доволі азартним гравцем. Ми з друзями в основному граємо на інтерес, проте цього Івану було мало та він захотів грати на гроші.

Ми погодились та згодом Іван почав програвати значні суми. Ми просили його зупинитися та він захотів відігратися. Коли гроші в Івана закінчилися він поставив свою дружину з донькою. Ми лише покрутили пальцем біля скроні.

Іван був у стані сильного алк огольного сп’яніння та програв мені свою дружину з донькою. Чоловік визнав свою поразку та дав мені номер телефону до своєї дружини. Я, звичайно, не сприйняв серйозно той факт, що виграв жінку з дитиною, проте відчув, що моїм обов’язком буде розповісти про все його дружині.

Я довів Івана до номера. Він ледь тримався на ногах. Та почав розмову з його дружиною:

– Те, що я Вам зараз скажу, може здаватися нісенітницею та прошу, не лякайтесь. Ваш чоловік програв Вас з донькою мені у карти. Я нічого не збираюся з Вами робити, просто хотів Вам про це розповісти.

Жінка дивилася на мене великими очима та ніяк не могла повірити у те, що почула.

Я поїхав додому та мені було абсолютно невідомо як склалася доля Ірини після того випадку. Жінка не йшла у мене з голови та через місяць я вирішив їй зателефонувати.

На щастя, номер, який дав мені Іван, був вірним. Я запитав як справи в Ірини, як вони доїхали додому. Ірина подякувала за турботу та розповіла, що після того, що сталося, вони з Іваном розлучилися. Вона більше не могла терпіти поведінку свого чоловіка та зараз почуває себе абсолютно щасливою.

Я набрався сміливості та запропонував Ірині випити зі мною кави. Я розумів, що вона може мені відмовити, вважаючи на обставини, за яких ми з нею познайомились, та мої побоювання не справдились. Ірина погодилась.

Ми зустрілися, я прийшов з квітами. Випили кави поговорили, між нами пробігла іскра та ми почали зустрічатися. Зараз Ірина моя дружина та я взяв опіку над її донечкою. Я найщасливіший чоловік у світі.

КІНЕЦЬ.