Вже 8 років маю подружку Настю. Вона познайомила мене з моїм чоловіком, але ніколи не приховувала, що він їй подобався.

Попри це, я довіряла не тільки Насті, а й чоловікові, адже він неодноразово доводив, що Настя йому не цікава.

Проте місяць тому я дізналася, що саме з нею він мені зраджував. А сталося так.

Зустрівшись з Настею, я дізналася, що в неї новий роман та, як виявилося, не один. Вона в подробицях описувала мені своїх чоловіків, вихваляючись подарунками та квітами. Чесно кажучи, я трохи заздрила їй, адже мій чоловік давно вже нічим мене не балував.

Тому, повернувшись додому, я вирішила розповісти чоловікові про це, щоб ніби натякнути, що мені теж хотілося б квітів та подарунків.

Але натяку він не зрозумів, а реакція благовірного мене зовсім здивувала:
-Навіщо ти мені це розповіла? Ти тільки носа у чуже життя пхаєш, більше нічого!

І, вставши з-за столу, пішов. Я, звісно, була здивована. Щоб збагнути, що сталося, я пішла за ним.

Чоловік був у спальні та комусь дзвонив. Я вирішила підслухати. Знаю, що це погано, але цікавість взяла гору.

З розмови стало зрозуміло, що чоловік спить з Настею і зовсім не в курсі її залицяльників. Він влаштував їй сцену ревнощів, навіть не побоюючись, що я все можу почути.

А коли виявив мене за дверима, звинуватив у тому, що я сама винна. Мовляв, якби я не розповіла йому про Настю, то й нічого не дізналася б, і ми б продовжували жити спокійно. Ці його слова просто приголомшили мене.

Як я могла стільки років помилятися у двох близьких мені людях. Тепер на нас чекає тривалий шлюборозривний процес, ділити нам доведеться чимало, дякувати богу дітей не нажили.

КІНЕЦЬ.