Іванка працювала офіціанткою у ресторані. Їй двадцять і вона навчається в університеті. Батьки у неї не заможні, тому дівчина не чекає від них ніякої фінансової підмоги. Вона родом із села. Єдине, чим можуть забезпечити її батьки – це продуктами, на решту, доводиться заробляти самій. До ресторану вона влаштувалась завдяки своїй подрузі, яка її порекомендувала. А взагалі, все вийшло випадково. Заговорили про гроші, й Оксана сказала, що в їхньому закладі є вакантне місце офіціантки, бо одна дівчина недавно звільнилась.

Нині Іванка має непоганий заробіток. Хороша зарплата плюс чайові – жити можна. Тому, доки вона навчається, роботу змінювати не планує. До ресторану приходять виховані привітні люди, з таки й працювати комфортно та приємно. Але є проблема. Через велику зайнятість, дівчина постійно не виспана. Робота закінчується пізно, а зранку потрібно бігти на пари. Та якось справляється. Молодий організм має резерви. Звісно, з таким ритмом, на особисте життя часу не вистачає.

До неї залицяється Тарас, навіть запрошував кілька разів на побачення. Та дівчина розуміє, що якщо порине зараз у нові відносини, то доведеться пожертвувати або роботою, або навчанням, бо немає у добі стільки годин, щоб вона усе встигала. Дівчина розуміє, що хорошого хлопця не так вже й легко знайти й Тарас не буде бігати за нею вічно. Оксана теж підмовляє подругу не втрачати шанс. Хоча б поговорити з ним відверто.

Увечері наш заклад приймає серйозних відвідувачів. Обслуговування повинно бути на найвищому рівні. Оксану налякали так, що вона попросила Іванку, щоб та її підмінила. До того ж персонал попередили, щоб ніяких суперечок з клієнтами. Якщо вже за це заговорили, то потрібно готуватись до найгіршого. Минулого разу. попередня офіціантка звільнилась саме після такого банкету. Оксані ця робота була дуже важлива, тому Іванка погодилась виручити подругу. Що буде те й буде!

Надвечір справді завітали солідні відвідувачі. Вони зайняли столик, який завжди обслуговує Оксана. Іванка сьогодні змушена працювати за двох. Крім Оксаниних, вона ще мала власні столики. Цей вечір дівчина запам’ятає надовго! Вона не мала змоги перепочити ні на мить, але з роботою справлялась на відмінно. Клієнти були задоволені. А коли вони вже мали йти, в Іванки, аж ноги підкошувались, так вона втомилась.

Ресторан уже мав зачинятись, гості розходитись, та раптом клієнти, що сиділи за столиком Оксани, покликали Іванку, до себе. Вони попросили принести рахунок. Дівчина поклала чек на стіл. Оплативши усю суму, офіціантці залишили чайові. Коли вона, вже стоячи біля каси їх перерахувала, то не повірила власним очам. На руках у дівчини було п’ять тисяч готівкою. За весь час, що Іванка тут працює, таку суму чайових вона отримує вперше.

Наступного дня Іванка похвалилася Оксані щедрістю клієнтів, що сиділи за її столиком. У подруги вмить зійшла посмішка з обличчя. Вона почала наполягати, щоб Іванка поділилася заробленим. Сказала, що саме завдяки їй дівчині випала нагода зірвати такий куш. Й просила поділити порівну отримані чайові. Іванка не стала нічого пояснювати, та пішла обслуговувати клієнтів. Вона не вважала справедливим такий поділ.

Після цього Оксана ще довгий час не розмовляла з подругою. Сердилася на себе, що проґавила таку можливість. Оксана більше не просила її підміняти, але таких щедрих відвідувачів більше не траплялось. Сталось, як сталось. На перед не вгадаєш.

КІНЕЦЬ.