ВАЛЕНТИНА ВИХОВУВАЛА СИНА Й ДОНЬКУ БЕЗ ЧОЛОВІКА. МАЛА НА РИНКУ ТРИ ГАРНИХ МІСЦЯ, ТОРГУВАЛА ПРОДУКТАМИ. ДІТЯМ КУПИЛА КВАРТИРИ. А КОЛИ СТАЛО ВАЖКО ТІ ЯЩИКИ ТЯГАТИ, ОДНЕ МІСЦЕ ДАЛА ДОНЬЦІ, ІНШЕ – СИНОВІ. – ОСЬ МАТИ ЛІДЦІ СВОЇМ МІСЦЕМ НА РИНКУ ПОСТУПИЛАСЯ, А ВОНО КРАЩЕ, НІЖ ТЕ, ДЕ ВОНА НАС ТОРГУВАТИ ПОСТАВИЛА. ЛІДА ГРОШІ ГРЕБЕ, А МИ ЛЕДЬ ТРИМАЄМОСЯ, – КРИЧАЛА НЕВІСТКА. ТА КОЛИ ВАЛЕНТИНІ СТАЛО НЕДОБРЕ, ПРОСИЛА ДІТЕЙ ПРО ДОПОМОГУ. А СИН ПОСТІЙНО НОСИВ З СОБОЮ ЯКОГОСЬ ЗОШИТА І ВСЕ ТУДИ ЗАПИСУВАВ
Валентина виховувала сина й доньку без чоловіка. Мала на ринку три гарних місця, торгувала продуктами. Дітям купила квартири. А коли стало важко ті ящики тягати, одне місце дала доньці, інше – синові.
– Ось мати Лідці своїм місцем на ринку поступилася, а воно краще, ніж те, де твоя мати нас торгувати поставила.
Ліда гроші гребе, а ми ледь тримаємося, – кричала невістка. Та коли Валентині стало недобре, просила дітей про допомогу. А син постійно носив з собою якогось зошита і все туди записував
Була у мене далека родичка, пані енергійна і спритна. У бізнес вона пішла мало не попереду всієї країни, наживала і збирала добро, не шкодуючи сил, для сина і дочки. Все в дітей вкладала, а потім почалися проблеми зі здоров’ям.
-Все життя намагалася давати їм все порівну. Ліді квартиру купила двокімнатну, так і через рік старшого сина з однокімнатної в двокімнатну переселила, щоб не заздрив, щоб його невістка проти матерів не налаштовувала.
Олексію машину нову купита, так відразу і Лідочці таку ж, вона ж одна, з чоловіком-неробою жити не стала, – розповідала Валентина.
Діти виросли у Валентини розпещені. Син – справжній трутень, тільки і міркував про те, що різні обставини заважають його успіхам в бізнесі.
А що для успіхів треба від дивана відірватися, цього Олексій не знав. Він примудрився одружитися на дуже владній і злісній жінці. Оля всім люто заздрила все життя, особливо Олексійовій сестрі, Лідії. Ледь що в родині починався скандал:
-Твоя мама тільки про Лідочку свою і думає! А що у неї син є, її не хвилює. Ось вона Лідочці своїм місцем на ринку поступилася, а воно краще, ніж те, де твоя мати нас торгувати поставила. Ліда гроші гребе, а ми животіємо. А ти просити у матері нічого толком не можеш!
Олексій йшов і просив. Мама поступалася. Зрештою Валентина примудрилася залишити синові з донькою абсолютно рівноцінні місця на ринку, поряд, щоб не заздрили.
Невістка встала сама торгувати, а Ліда найняла дівчину, тому що сама вважала за краще працювати в салоні краси і у неї це непогано виходило.
Ліда була дівчиною набагато простішою, ніж брат, тільки гроші у неї не трималися: звикла з дитинства ні в чому не знати відмови, як тільки потрапить до неї якась гриивня, так відразу вона її на свої дівочі забаганки і спустить.
А потім у Валентини погіршилося здоров’я і потихеньку всі свої заначки стала витрачати. Брат тоді сестрі так сказав:
-Мамине місце я забираю собі, сам там стану, буду торгувати. Мені потрібніше, ти ж у своєму салоні все одно, на твоєму місці продавець сидить, а у мене дочка в інститут поступила, годувати треба.
Ліда з братом сперечатися не стала. Їй і справді – дві точки для торгівлі ні до чого. Вона все більше занурювалася в догляд за матір’ю. То звозити в область, то купити ліків, то прибрати, то прибігти поїсти приготувати.
Гроші у сестри і матері закінчилися швидко, попросила Ліда у брата, адже матері треба було продовжити лікування, ніби й поліпшення намітилися.
-Немає у мене грошей, я все в розвиток бізнесу вклав. Ти з глузду з’їхала, продати мамине місце на ринку! А жити я на що буду? Мати все одно вже не встане, всі гроші викинули марно! Відвезти в область – відвезу!
Ліда повернулася і пішла грошей в борг у двоюрідної сестри просити. Викрутилися, обійшлося. Через місяць Валентини не стало. Справили пів року, пішли брат з сестрою в спадок оформляти і стали домовлятися, що мамину квартиру треба продавати, а гроші ділити. Тут брат і дістав великий зошит:
-У мене все записано, чого і скільки я на маму витратив. Так що ділитися будемо – треба врахувати. А ти не записувала, ну і даремно!
Олексій записав і скільки бензину він витратив, коли возив мати в лікарню, і чеки на продукти зберіг, коли і скільки він мамі їжі приніс. І вартість поминальної трапези в тій частині, в якій він витратився.
Ліда без жодного слова віддала йому все. З решти погасила борг перед двоюрідною сестрою і пам’ятник на мамі поставила.
Гроші у неї ніколи не трималися. Добре хоч, що мама, поки з силах була, сказала:
-Дочко, чую я, що Олексій з подачі невістки тебе обійде при розподілі спадщини. Ти вже йому не говори, але я квартиру на твоє ім’я купила. Я поки в неї квартирантів пустила, все тобі легше буде. Тільки дивись, щоб брат не дізнався Жадібні вони, а ти проста.
Знала мати свого сина.