Понад усе я турбувалася за майбутнє своєї єдиної донечки. Вона у мене справжня красуня ще й до всього розумна й розважлива. Тож, коли Оля познайомила мене зі своїм хлопцем Олегом мені стало спокійно. Мій майбутній зять був серйозним та відповідальним. Пустими словами не розкидався, усі свої наміри показував ділом.

Про те, що діти живуть разом й поки що не планують одружуватися я знала. Не  те щоб мені подобалася така ситуація, адже люди всяке почнуть говорити, головне – що їм було добре разом. Схоже про свої плани на майбутнє Олег забувся поділитися зі своїм батьком, бо одного разу цей чоловік завітав до мене на гостину. Між нами відбулася не надто приємна розмова.

Ще з порогу, Сергій Васильович мені заявив: «Не надто добре ви виховали свою доньку, якщо вона спокійно може ділити ложе із чоловіком без законних відносин!» Я жінка теж не із лякливих, не розгубилася й відмовила: «А ви свічку тримали, чи як?» Бачили б ви його лице. Він став червонющим, як газовий балон й мало не луснув від злості.

Майбутній сват одразу пішов, але мене ніяк не заспокоювали його слова. Образливо стало за свою дитину. Живуть вони собі спокійно, нікого не чіпають, ладнають, а тут її свекру приспічило весілля робити чи що? Не зрозуміло.

Не могла я втримати язика за зубами, зателефонувала зятю й розповіла про візит його батька.  Олегу це не надто сподобалося, тож він пообіцяв переговорити зі старим, а мене поспішив заспокоїти. Вчора він зробив пропозицію Олі й вона погодилася, тож можна готуватися до весілля.

Джерело