Ми одружилися, коли мені було двадцять три роки. Ми дуже любили один одного, і я б ніколи не подумала, що можу опинитися в такій ситуації. Закохавшись, я думала, що у нас любов на все життя. Прожили ми в шлюбі майже сорок років, але як то кажуть: «ми припускаємо, а Бог має». Дмитро був військовим, тому ми часто переїжджали. Так як Діма весь час був на роботі, вихованням дітей займалася я.

Через кілька років Діма звільнився і вирішив зайнятися бізнесом. Мені теж довелося вийти на роботу, так як у нього не дуже добре йшли справи. Вся тяжкість лягла на мої плечі, з ранку до ночі я працювала, щоб забезпечити сім’ю. Я свої зароблені гроші теж вкладала в його бізнес. Тихо-тихо у нього теж почав нала годжуватися бізнес, ми змогли розплатитися з кредитами, купили машину, будинок, дачу.

Не треба було вже пере живати за завтрашній день. Сини закінчили інститут, влаштувалися на роботу. І здавалося, що ось і у мене буде заслужений відпочинок-поживемо з чоловіком в своє задоволення. Але сивина в бороду, біс в ребро. Чоловік часто почав їздити у відрядження або пропадати на зустрічах. Спочатку я і не думала, що у нього хтось є, але факти говорили зовсім про інше. Виявилося, що він закрутив з дівчиною років двадцяти п’яти. Я йому сказала, що їй він не потрібен, а потрібні його rроші, але він думав, що у них любов на все життя.

Далі так тривати не могло, і ми вирішили розлучитися. Може так краще, тому що я себе відчувала приниженою, живучи поруч з ним. Він переїхав на дачу, а я залишилася в нашій квартирі. Сини чомусь звинувачували у всьому мене і підтримували батька, незважаючи на те, що їх навчання оплачувала я.

Дімі було мало, що він забрав дачу, одного разу він заявив, що все належить йому, і я повинна звільнити квартиру. Я не стала з ним судитися, мені було прикро, що діти теж його підтримували. Мені вже було п’ятдесят сім років, я повинна була подбати і про себе. На решту rрошей я купила собі однокімнатну квартиру і переїхала.

Маючи двох синів, я залишилася одна. Минуло сім років. Одного разу, повертаючись з магазину, я зустріла свого колишнього чоловіка. Він підійшов, і ми розговорилися. Виявилося, що його молода коханка розорила його. Він дуже шкодував, що не послухав мене і просив вибачення.

Він мені запропонував все забути і почати все спочатку. Я йому відмовила, не тому що я його не пробачила, а тому що зрадив одного разу-зрадить не один раз. Жінку, яка сорок років підтримувала і допомагала йому, він проміняв на першу зустрічну.

КІНЕЦЬ.