Ми з братом двійнята, проте характери у нас категорично різні.

Поки росли, то він витягував у батьків всі гроші та вимагав більше уваги. Загалом, завжди перетягував ковдру на себе.

Після того, як ми підросли, нічого не змінилося. Я знав, що ресурси у батьків обмежені та й вони вже на пенсії, тому не став очікувати, що вони придбають для мене житло. Я поїхав на заробітки за кордон та вже через декілька років я зміг придбати власну однокімнатну квартиру. Потім одружився та у нас з дружиною народилася донечка.

Мій брат Максим усе життя просидів на батьківській шиї, очікуючи, що й з житлом вони йому допоможуть. Коли він привів знайомити до батьків свою наречену, вона оглянула квартиру та сказала, що вона змогла б у ній жити. Батьки тоді ще не зрозуміли до чого це вона. З’ясувалося, що Максим наобіцяв їй, що після одруження вони житимуть у квартирі наших батьків, а батьки переїдуть жити на дачу.

Щоб ви розуміли, дача знаходиться в аварійному стані та щоб її відремонтувати потрібні значні вкладення. Простіше придбати нову дачу. З батьками жити молодята не мають наміру.

Я намагався обговорити цю ситуацію з Максимом та він сказав, що я просто йому заздрю тому, що його наречена молодша за мою дружину. Додав, що я хочу розлучити його з нареченою. Річ у тім, що наречена Максима заявила, що чоловік без нерухомості їй не потрібний. От брат і намагається її втримати.

В результаті довелося мені діставати свої заощадження для того, щоб відремонтувати дачу батьків. Проте вони швидко закінчилися та, мабуть, доведеться мені знову їхати на заробітки за кордон.
Максим же палець об палець не вдарив для того, щоб виправити цю ситуацію.

КІНЕЦЬ.