Мені щиро шкода зятя. Не розумію, як можна терпіти таку, як моя донька
Останнім часом я часто задумуюсь та ніяк не можу зрозуміти, в кого вдалася моя дочка. Такого жaxлuв0г0 характеру не мав жоден із членів нашої сім’ї. Ще навіть змалечку Інна добряче тріпала мої нерви. Вона хвилювалася тільки за своє життя. Все інше її просто не цікавило.
Чим старшою вона ставала, тим нестерпнішим був її характер. А в підлітковому віці наші стосунки зовсім звелися нанівець. Будь-які наші розмови закінчувалися дуже швидко. Адже всі вони були зі скандалами та незрозумілими виясненнями стосунків. Інна була надзвичайно впертою дівчиною. Признаюсь, я моментами була безсила.
Я ще не зустрічала на своєму шляху таких вічно незадоволених людей. Але згодом у житті Інни таки з’явився чоловік, котрий зумів знайти підхід до дочки та достукався до неї. Павло справді кохав мою доньку.
Перший час я навіть думала, що йому вдасться її змінити. Хоч я ніяк не можу зрозуміти одне – як такому спокійному, врівноваженому чоловікові підійшла така, як моя дочка. От турбує інше – тільки він з’явився, як я стала зайвою в житті дочки.
Інна перестала до мене телефонувати, а про запрошення в гості навіть мови йти не може. Буває, сама до них напрошусь, то вже тоді нема в них варіантів.
Але й там мене бентежить те, що моя дочка нікудишня господиня. На кухні чимало немитого посуду, гора брудного одягу у ванні, на підлозі сміття, а полицях річний пил. Я щоразу роблю доньці зауваження, стараюся навчити її, а вона виправдовується тим, що не має часу, бо весь час працює на роботі.
А ще мене просто вражає ставлення доньки до мого зятя. Вона відкрито зневажає його та всіляко критикує. Мені направду шкода зятя. Не знаю, як він її терпить.
Можливо, я, як мама, не можу таке говорити, але краще б вони розлучилися. Зять міг би знайти собі нормальну жінку. Ну а доньці ідеально підійшов би такий чоловік, як і вона.
Дочці я щиро бажаю щастя і знайти людину, яка навчить її цінувати старання людей. А зятеві хочу тільки найкращого, бо він на це заслужив. Якщо ж дочка не оговтається вчасно, думаю, вона так і до кінця життя залишиться сама. А хто терпітиме її примхи?
КІНЕЦЬ.